Спаса (свято Преображення Господнє)
З книги: Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Осінь.
Шостого серпня (19 серпня "за новим стилем") є свято Преображення Господнє, або Спаса. В цей день у церкві святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки, або жмут колосся жита й пшениці.
Колись правовірні селяни до цього дня не їли садовини, бо це вважалося гріхом. Повернувшися з церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл і розгівлялася: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином, — «щоб садовина родила».
В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»
Перед Спасом є два тижні посту — «спасівка». Існує леґенда, що спасівка — це є продовження Великого посту. Бог призначив для Великого посту дев’ять тижнів, а святі отці почали просити Бога, щоб щось із тим зробив, бо для людей затяжко витримати такий довгий піст. Тоді Бог розділив той піст на дві частини: сім тижнів весною перед Великоднем і два тижні вкінці літа перед Спасом. Ось чому за народнім віруванням у спасівку треба так само постити, як і у Великий піст.
Спаса — це день поминання мертвих родичів; за народньою мітолотією, це третій
виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: мерці з’являються на Страсний
Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.
Повернутися до змісту:
Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Етнографічні нариси. Осінь.
[ нагору ]