Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org

В Україні: Tue, 11 Feb 2025, 23:36ми на фейсбукми на ютубі
Збірка "Савур-могила"
Звичаї нашого народу
Козаччина
Народна творчість
Галерея зображень
Альманах "Свічадо"
Книги українських авторів
www.ukrlegenda.org

Наш канал на Youtube

Наш канал на Facebook




www.ukrlegenda.org

Українські легенди«Полтавський соцький». Вечорниці

З книги: Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Зима.

У близькому зв’язку з небилицями скоять цікаві — теж жартівливі — народні пісні, що відомі під назвою «Полтавський соцький». Таких пісень на Україні колись — не так давно — можна було почути багато, співали їх парубки на всіх вечорницях.

З’явилися ці пісні на Україні тоді, коли наші «грамотії» пропагували ідею «раю на землі». Народ висміював їхні «ідеї» — і в небилицях, і в піснях.

Найпопулярніша пісня цього типу була: «Коли б я був полтавський соцький». Як більшість народніх творів, ця пісня має багато варіантів. Майже кожний повіт, а, може, й кожне село співали свого «Полтавського соцького».

На жаль, ми не маємо багато записів цієї пісні. Нижче друкуємо лише два варіянти, з яких перший записаний в самій Полтаві, а другий, «південний» — у місті Вознесенськ на Одещині.

І

Коли б я був полтавський соцький,
Багато б дечого зробив,
Зробив би так, щоби жилося
Всім людям добре, напримір:

Поставив б я скрізь дерева
Медових пряників самих,
І ніжки з холодцю, свинячі,
Щоб з часником росли на них.

Замість лози — росли б ковбаси,
А листя все було б — млинці,
Земля була б з самої каші
Та з добрих свіжих потрохів.

У Чорнім морі — запіканка,
Сивуха б у річках текла,
В Дунай би напустив слив’янки,
А дно зробив би я із скла.

Ставки б з сметаною стояли,
З лемішки з салом береги,
В ставках вареники б стирчали:
Товсті, гарячі і пухкі...

Усі криниці — з добрим квасом,
Та й на печі, щоб не ходить,
Щоб чоловік з похмілля часом
Міг до безтями його пить.

Одежі вже було б не треба,
Панам не треба кунтушів,
Ходили б, як святі по небі,
В одних сорочках, без штанів.

Усі жінки і молодиці
Знову дівчатами були б:
Тонкі, високі, блідолиці.
Погані в світі не жили б.

А ми сиділи б та гойдались,
Мов діти в люльці уночі,
Спокійно б раю дожидались,
Задерши ноги на печі…

Ну, годі!.. Треба б замовчати,
Щоб хто ще шиї не набив…
Коли б я був полтавський соцький,
Усе б дочиста це зробив1

ІІ

Коли б я був полтавський соцький,
Багато б дечого зробив:
Пампушки жирнії в сметані,
Плачинди2 б з кабаком я їв,

Насадив би всякої деревини,
З медових пряників самих,
А сливи падали би з неба,
Ніхто тоді не їв би їх.

У Чорнім морі — запіканка,
Дніпро давав би нам вино,
Дунай приносив би нам пиво,
Горілка де-не-де була б.

Криниці були б з добрим квасом,
Таким, щоб в носі закрутив,
Щоб чоловік з похмілля часом
Аж до упаду його пив.

Усі жінки і молодиці,
Знову дівчатами були б:
Чорняві, гарні, круглолиці,
Неначе в полі ягідки.

Людям одежі тоді не треба,
Панам не треба кунтушів,
Ходили б, як святі по небі:
І без сорочки, й без штанів.

Коли б я буч полтавський соцький,
Багато б дечого зробив...
Та прощавайте, добрі хлопці,
Щоб хто-будь шиї не набив3

- - - - - - -

1 Записав М. Коломацький в Полтаві, імовірно в році 1940.

2 Плачинда — печений пиріг у вигляді коржа, начинений кабаком (Cucurbita maxima). Плачинда — улюблена страва селян Південної України, — імовірно запозичена від сусідніх молдаван.

3 Записано у м. Вознесенськ у році 1939-му.


Повернутися до змісту: Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Етнографічні нариси. Зима.




[ нагору ]

Copyright © 2013 - 2025 - Українські легенди - www.ukrlegenda.org