Будова українського вертепу. Вертеп

З книги: Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Зима.

Етнограф Микола Маркевич, якого ми вже згадували, докладно описав вертеп другої половини ХІХ-го століття. Подаємо цей опис у власному перекладі:

«Наш вертеп є похідний будиночок з двома поверхами. Зроблений він з тоненьких дощок і картону. Верхній поверх має балюстраду, за балюстрадою відбувається містерія: це Вифлеєм. На нижньому поверсі трон царя Ірода: долівку обклеєно хутром для того, щоб не видно було щілин, якими рухаються ляльки. Кожну ляльку прикріплено до дроту; під долівкою є кінець цього дроту: за цей кінець, придержуючи ляльку, вертепник вводить її в двері і водить у напрямку, який для неї необхідний. Розмова від імени ляльок відбувається поміж дячками, співаками і бурсаками то пискливим голосом, то басом — відповідно до потреби. Вся друга частина вистави відбувається на нижньому поверсі».1

Щождо тексту вертепної драми, то це — цікаве поєднання книжних елементів з елементами народними. Вертепна драма складається з двох частин: різдвяної драми і механічно приєднаної до неї сатирично-побутової інтермедії. Перша частина вертепу, що іноді зветься «святою» — більш-менш стійка, а друга, народня змінюється в залежності від місцевих умов, історичного періоду та від здібностей самого вертепника.

Обидві частини — «свята» і народня — різняться між собою ще й мовою. Перша частина написана старою «книжною» мовою з великою кількістю церковно-слов’янізмів, а друга — створена народом і мало чим різниться від сучасної української мови.

- - - - - - -

1 «Обычаи, повђрья, кухня и напитки малоросіянъ. Извлечено изъ нынђшняго народного быта и составлено Николаемъ Маркевичемъ». Кіевъ. 1860. Стор. 30

Повернутися до змісту: Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Етнографічні нариси. Зима.

[ нагору ]