Біблійно-релігійні мотиви. Коляда
З книги: Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Зима.
Починаючи приблизно з другої половини ХІХ-го століття на Україні найбільше поширені колядки релігійно-біблійного змісту. Ця група колядок охоплює багато євангельських та апокрифічних оповідань про життя, муки, смерть і навіть воскресіння Христа. Співається в цих колядках і про вибирання імени для Народженного; про Богородицю, що шукає нічлігу та ховає Христа перед жидами; про грішне дерево «иву», що дало себе вжити для мук Христових, і про те, як з кожної краплини Христової крови виростають християнські церкви:
1
Там на річці, на Іордані
Пречиста Діва сина купає,
Сина купає, ченців питає:
«Гой, ченчики Васильчики,
Охристіте сина мого,
Сина мого єдиного!»
Они взяли, не християн,
На престолі положили.
«Яке єму ім’я дати?»
Яке дати, таке дати:
Хіба Петром єго назвати?»
Пречиста собі не злюбила,
Від престола відступила.
Стали ж они знов гадати,
Яке єму ім’я дати?
Яке дати, таке дати:
Хіба Павлом го назвати?»
Пречиста собі не злюбила,
Від престола відступила.
Стали ж они знов гадати,
Яке єму ім’я дати?
«Яке дати, таке дати:
Хіба Христос го назвати?»
Пречиста собі полюбила
До престола приступила.2
Гой, на річці, на Іордані
Пречиста Діва Христа купає;
Як купала, вповивала,
У зірниці колисала;
У зірниці колисала,
У місяці заховала.
Прійшли, прійшли всі жидове,
Всі жидове, кагалове:
«Гой, ти, Діво, ти, Маріє,
Де ти Христа, бай, поділа?»
— «Ба я єго не дівала,
У Іордані заховала».
Пішли Іордань в’ни спускати,
Христа Бога в нім шукати:
Увесь Іордань ізшукали,
Христа Бога не спіймали.
«Гой, ти, Діво, ти. Маріє,
Де ти Христа, бай, поділа?»
— Ба я єго не дівала,
У пшениці заховала».
Пішли жиди лани жати,
Христа Бога в них шукати:
Усі лани позжинали,
Христа Бога не спіймали.
— Гой, ти, Діво, ти, Маріє,
Де ти Христа, бай, поділа?»
— «Ба я єго не дівала,
У темний ліс заховала».
Пішли жиди ліс рубати,
Христа Бога в нім шукати:
Усі ліси до пня стяли,
Христа Бога не спіймали.
«Гой, ти, Діво, ти, Маріє,
Де ти Христа, бай, поділа?»
— «Ба я єго не дівала,
У зірниці колисала;
У зірниці колисала,
У місяці заховала».
Стали жиди з книг читати,
Мусів місяць Христа дати.
«Ти, місяцю, гой, ти, змінний,
Дав ти Христа на невірних,
А в’ни єго зараз взяли,
На тяжкиї муки дали;
Всяке древо в пушки били,
Ни одно ся не приймало,
Лиш червива тая ива
В Бога тяжко прогрішила,
В Бога тяжко прогрішила,
Із-за нігтів кров пустила;
А де тая кровця кане,
Там церковця зараз стане,
Там сам Господь служби служить
За здорових, за недужих,
За багатих, за убогих,
За кроваві Христа ноги,
За кроваві єго руки:
Слава, Христе, ти за муки!»1
Колядки біблійно-релігійного змісту звичайно співаються господареві, господині і взагалі старшим людям.
Отже ми переглянули основні групи мотивів українських народніх колядок. Це дуже короткий перегляд, але він — як нам здається — вже показує, наскільки наша колядкова поезія багата і різноманітна, яке вона має глибоке і міцне коріння в нашій історії, в побутових особливостях нашого народу, яке в ній невичерпне багатство поетичних образів.
- - - - - - -
1 «Народныя пђсни Гал. и Угор. Руси, собранныя Я. Ф. Головацкимъ. Часть ІІІ. Разночтенія и дополненія. Отдђленія II. Обрядныя пђсни. Розділ «Русскія народныя пђсни въ Буковинђ». Стор. 549-551.
Повернутися до змісту:
Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Етнографічні нариси. Зима.
[ нагору ]