Запорожжя в залишках старовини і переказах народу
* * * * * * *
Дмитро Іванович Яворницький - перелік книг та статей
* * * * * * *
(Запорожье в остатках старины и преданиях народа)
Історія книги може бути незвичайною!
Є час? Прочитайте, здійсніть разом з Дмитром Івановичем Яворницьким захоплюючу подорож козацькими землями другої половини XIX ст!
Цією книгою зачитувались сучасники, написана вона живою образною мовою, тому текст її легко сприймаєтся. Вона сприяла швидкій популяризації історії козацтва. Це щось на зразок шляхових записок історика-мандрівника, "щоденник подорожі шанувальника запорозького краю" - охарактеризував її сам Д.І. Яворницький.
"Запорожье в остатках старины и преданиях народа" - це перша фундментальна монографія вченого, вийшла друком, коли йому було 33 роки у 1888 р. у Санкт- Петербурзі.
Видання було здійснено шикарно, 50 примірників були подарунковими, в червоній шкіряній обкладинці та оксамитовому футлярі, з тисненням золотом, зріз книги теж тонований золотом.
Це видання здійснив Лонгін Федорович Пантелєєв, відомий петербурзький видавець, який був у дружніх стосунках з Д. Яворницьким.
Видання двотомне багатоілюстроване: 57 малюнків і світлин та 7 карт. Частину ілюстрації до книги надав безкоштовно художник Ілля Юхимович Рєпін, який на той час вже був дуже відомим і модним, його ілюстрації також сприяли високому рейтингу видання.
Саме видання було дорогим. Воно коштувало 3000 крб! Сам Д. Яворницький, який нещодавно абсолютно без грошей переїхав з Харківщини до столиці, звісно, здійснити цю справу не міг. Йому допомогли друзі, які поважали і шанували молодого вченого. Найбільше - 1000 крб - дав чернігівський меценат і власник садиби "Качанівка" Василь Тарновський (зараз музей, філія Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського), 1000 крб дав сам видавець з правом повернення, 1000 крб Д. Яворницький позичив у інших друзів.
Здійснити видання було складною справою, весь час виникали проблеми то з друкарнею, то з ілюстраціями, кресленнями та виконавцями. І коли, нарешті, наклад у 1550 примірників вийшов з друком...книгу заборонила цензура! Причина - видання містило значну частину тексту українькою мовою, що порушувало Валуєвський циркуляр та Емський указ про заборону друкувати "малоросійською мовою". Головне управління у справах друку оголосило, що книгу написано "з метою піднесення українофільства"... Наклад мав бути конфіскованим і знищеним.
Вирішити цю проблему вдалось завдяки "славнозвісній" корумпованості імперської системи: залучивши впливових друзів. Меценат видання В.Тарновський мав небожа, який працював членом зазначеного управління. Далі зрозуміло, що відбулось: замовили "слівце", і справу вирішили (до речі, у фондах ДНІМ зберігаються фотокопії різних документів цензурного комітету, які суперечать одне одному: так в одному можна прочитати гнівний висновок про неблагонадійність книги, а в іншому - що нічого крамольного в ній немає))) Таким чином, до речі, і інші книги Д.Яворницького проходили цензуру. Корумпованість імперії сприяла популяризації козацтва!)))
Книга містить багатий фольклорний та етнографічний матеріал. У його збиранні Дмитрові Івановичу допомогали етнограф Яків Новицький, катеринославський викладач Григорій Маркевич, колекціонер та краєзнавець Олександр Поль, поміщики і шанувальники старовини Георгій Алексєєв, Андрій Миклашевський, перша українська жінка-археолог Анастасія Карцова, та, як вже зазначалось, колекціонер і меценат з Чернігівщини - Василь Тарновський та інші.
Майже одразу як тільки книга вийшла друком, вчений почав планувати друге видання, мотивуючи це великою кількістю друкарських помилок та наявністю нових матеріалів, а також він враховував зауваження критиків. Ці доповнення, до речі, він робив до кінця життя, викреслюючи та дописуючи нове, вклеюючи нотатки на додаткових аркушах в авторський примірник. Але здійснити перевидання Д.І.Яворницькому не вдалось.
Далі майже детектив: авторський примірник зник після смерті Д.І.Яворницького, про його існування довгий час було невідомо, оскільки після ІІ світової війни частина архіву Д.Яворницького розійшлась по різних архівах і приватних колекціях. Аж допоки в 1991 році дніпропетровський бібліофіл та колекціонер, професор А.Фоменко не подарував цей примірник музею! Виявилось, що в 1960-ті він придбав ці книги (обидва томи) у місцевого колекціонера А.Стародубова. А у фондах музею знайшлись ще додатки до планованого другого видання.
Так ідеї вченого, викладені ним в рукописах і примітках, об`єднались через щонайменше 50 років - в 2005 р. до 150-річчя з Дня народження Д.І.Явоницького було здійснення перевидання монографії, про яке історик мріяв більше ста років тому.
Книга надрукована мовою авторського оригіналу, з авторськими поправками, за автентичним текстом. Наклад - всього 1000 примірників, тому, зрозуміло, досить швидко книга стала бібліографічною рідкістю. Але, на щастя, її можна прочитати в електоронному вигляді.
Тому з радістю ділимося з Вами посиланнями:
* * *
Читати книгу "Запорожжя в залишках старовини і переказах народу" - Видання 1888 року, перша частина.
Читати книгу "Запорожжя в залишках старовини і переказах народу" - Видання 1888 року, друга частина.
* * *
Читати книгу "Запорожжя в залишках старовини і переказах народу" - Видання 2005 року, перша частина.
Читати книгу "Запорожжя в залишках старовини і переказах народу" - Видання 2005 року, друга частина.
Яна Тимошенко (стаття та фото)
* * * * * * *
Дмитро Іванович Яворницький - перелік книг та статей
* * * * * * *
Читайте також - Оповідання про славне військо запорозьке низове (Адріан Кащенко)
[ нагору ]