Бунтарева родина

Давно колись за бунтарство й непокору заслала цариця Катерина в Сибір на каторгу козака Токмача. Довго мучився сердега у чужій, холодній стороні, але ніколи не забував свого рідного краю, Запорожжя. Одного разу він перехитрив охоронників, втік із неволі і потаємно добрався аж у наші степи. Сподобалися йому квітучі береги Кінської — і вирішив він поселитися на таврійському боці, куди ще панська рука не діставала.

Незабаром Токмач одружився на дочці старого козака, що жив поруч. Через якийсь там час народилося в нього двоє дітей — дівчаток. І жив отак колишній каторжник тільки із своєю малою родиною в нашій стороні багато років, аж поки в Таврію з усіх усюд люди не хлинули та не обсіли Токмачеве дворище цілою слободою. А як обсіли, тоді й вирішили назвати село Малою Токмачкою.

Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Отак і назвали. Як запорожці давали географічні назви.

[ нагору ]