Самара – Новомосковськ

Селище Самара так прозвано, бо стоїть на річці Самарі. Як стали ж селиться в ньому з Гетьманщини, то й прозвали Новоселицею, а теперечки — містом Новомосковськом.

Біля цього селища збудували запорожці общежительний монастир, той самий, що й досі стоїть. За Січі було в ньому ченців чоловік з двадцяток, а постригались вони в Києво-Печерській лаврі й жили собі хоч подаянієм, а в достатку.

Церква була дерев’яна, во ім’я святителя Миколая, від того й монастир прозивався Самарсько-Миколаївський, і дуже був багатий ризницею і церковною утвар’ю. Замість архімандритів поставляли в ньому то строїтелів, то ігуменів...

Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Отак і назвали. Як запорожці давали географічні назви.

[ нагору ]