Балка Томилова

Недалеко від нашого Новотроїцького є балка Томилова. Одного разу, кажуть, справляли якісь люди весілля. Молодий був із сусіднього села. їхав він у Новотроїцьке із своєю судженою веселий та щасливий. Задивився на молоду і не вправував кіньми. Вони ж як понесли в балку, та не через міст, а прямо в бурхливу річку, що тут колись протікала!

Бричка перекинулась, наречена впала у воду — і її підхопило течією. Молодого придавило в муляці колесами. А як виборсався він, то побачив, що його кохана вже далеко потопає у хвилях. Залишив хлопець коней і в розпачі подався берегом. Біжить і кричить:

— Рятуйте! То ж моя мила! То мила!..

Почули люди, прибігли, та вже було пізно: молода втопилася. З того часу й прозвали балку Томиловою.

Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Отак і назвали. Як запорожці давали географічні назви.

[ нагору ]