Балки Бабурка, Крутий Яр та село Вознесенка
У балці, що зветься Бабуркою, жив запорожець Бабура. Там, кажуть, колись і річка була глибока та очеретувата, була риба й раки, було звіра й птиці багато. Біля Бабурки і на Хортівському острові жили запорожці Шевці, Довгалі, Громуха, Кучугура, Головко та ще деякі.
Як закупили німці бабурську землю, то котрі хазяйновиті козаки,— перебралися в слободу Вознесенку та в Олександрівську фортецю; а котрі бурлаки та рибалки, — зжили вік біля Дніпра.
... Спочатку в Вознесенці було всього-навсього тринадцять хат — і всі запорозькі. Тоді з’їжджалися було сюди запорожці гуляти відовсюди: з балки Біленької, з-під Лисої гори, Крутого Яру, з Великого Лугу.
У Крутім Яру жив бурлака і характерник Камінник з Харсуном. Ті, кажуть, багато грошей вивезли з Польщі. Камінник подався в Чорноморію, а Харсун лишився в Крутому Яру. Сумно стало одному, а тут ще й пани гонять: він кинувся в Олександрівськ і пристав до Василя Ляшенка.
Багато грошей було в Харсуна! Як умер — зажив тоді Ляшенко і з мужика зробився купцем! З цих козацьких грошей пішли жити сини і внуки Ляшенка.
Повернутися до змісту:
Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Отак і назвали. Як запорожці давали географічні назви.
[ нагору ]