Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org

В Україні: Sun, 06 Dec 2020, 03:27ми на фейсбукми на ютубі
Збірка "Савур-могила"
Звичаї нашого народу
Козаччина
Народна творчість
Галерея зображень
Альманах "Свічадо"
www.ukrlegenda.org

Наш канал на Youtube

Наш канал на Facebook







www.ukrlegenda.org

Українські легендиМогила Розкопана

Ота могила, що за старим садом над Благовіщенською дорогою, здавна зветься Розкопаною 1. А зветься вона так тому, що колись,— іще за панщини, — розкопав її буцімто больбатівський силач Грицько Пампура. Він,.кажуть, тільки те й робив, що ходив ночами по степу та могили розкопував. Усе полота шукав.

Одного разу рився Пампура на оцій уже могилі, що за садом. А ніч місячна-місячна, і ніде нічого й не шерхне! Коли це раптом чує копач:

— Доброго здоров’я, Грицьку!

Пампура так і отетерів! Розігнувся, дивиться, коли недалечко, на дорозі, стоїть старезний-престарезний дідок. Увесь у білому й на костур спирається. На голові оселедець, як у запорожця, а вуса — аж до пояса.

— Здоров, діду, — пробелькотів Грицько.— А звідки ти мене знаєш?

— Та я все знаю... І те знаю, що ти золото шукаєш. Але скільки б ти не рився, то його не дістанеш, поки отого сторожа не прибереш...

— Якого сторожа? — питає Пампура.

— А якого ж. Отого, що на животі руки склав,— каже дідок і показує костуром на кам’яну бабу, яка тут же таки, на могилі, стояла.

— Куди ж її прибрати?..

— Треба аж за три річки занести, отоді й золото візьмеш, — сказав старий і мов крізь землю провалився.

Грицько насилу отямився від такого дива, а тоді заховав у бур’яні лопату, підняв бабу на плечі й почалапав униз, до плавні. Минув Прихожанку 2, перебрів Підпільню та Сомик 3 і вже наближався по болоту до Кінської. Та так йому стало трудно нести ідоляку, що він кректав-кректав, а тоді візьми та й скажи:

— Ну, й важка ж нечиста сила! Щоб тебе чорти взяли!..

— Хе-хе-хе... Та мене чи візьмуть, а тебе таки візьмуть,— обзивається кам’яна баба.

Як почув це Пампура, так і присів. А присідаючи, не втримав бабу, то вона тільки плюх! — і зарилася в грязюку по коліна. Перелякався силач та навтіки! Біг-біг, добіг до озерця, перечепився через якусь дровиняку, впав і втопився на мілкому. Дуже захекався, тому й захлинувся.

Треба було, кажуть, Пампурі не згадувать чортів, коли таскав бабу. Якби він був переніс її ще й через Кінську, то все б добре закінчилося і золото б на могилі йому віддалося...

Кам’яна баба, що її впустив силач, стояла біля Кінської, аж поки плавню Каховське море не затопило. І місце те люди Бабою звали, а озеро, де втопився Грицько Пампура,— Пампуриним.

-------

1 - Розкопана могила знаходилася на південно-західній околиці с. Балок Василівського р-ну Запорізької обл. У 1972 р. знесена археологами.

2 - Прихожанка — урочище, на схід від колишнього с. Єлизаветівки Василівського р-ну Запорізької обл.

3 - Підпільня, Сомик — плавневі річки у колишньому Великому Лузі біля с. Єлизаветівки.




Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Отак і назвали. Як запорожці давали географічні назви.

Українські легенди






[ нагору ]

Copyright © 2013 - 2020 - Українські легенди - www.ukrlegenda.org