Визволив із біди
Раніше люди працювали на панів у економіях. Терпіли всякі збитки та злигодні. А найгірше було там, де хазяїн вважав заробітчан за скотину.
В одній економії пан був злющий-презлющий. Мучив, бив людей і годував тільки вівсяним хлібом та вівсяною кашею. Якось приїхав до цього пана в гості незнайомий заробітчанам чоловік. Походив-походив по економії, подивився-подивив-ся, а тоді й питає хазяїна:
— А чому це в тебе люди такі охлялі? Чим ти їх годуєш?
— Вівсянкою,— каже пан. ,
— Лише вівсянкою?
— Еге ж...
Задумався незнайомець і вирішив допомогти нещасним. Пішов він у поле, де вони працювали, та й каже:
— Як приїде сюди ваш пан, то ви всі облиште роботу і починайте іржать по-кінському та бить ногами землю, мов копитами.— Сказав це й подався геть.
Коли це через якийсь там час приїздить пан із гостем на тарантасі. Ех, як почали ж заробітчани іржати! Як почали тупати ногами!..
— Що це з ними сталося?! — питає пан свого гостя.— Чи не подуріли?
— Та це їм так сталося тому, що ти їх кінською їжею годуєш,— відповідає гість. — Як годуватимеш нею й далі, то ще гірше стане!
— Ой леле! — пробелькотів пан.— Більше не буду...
І став хазяїн відтоді добріший до людей, і годувати став краще. А заробітчани вже дякували-дякували гостеві — аж у ноги кланялись!
Повернутися до змісту:
Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Оборонці покривджених.
[ нагору ]