Втеча Засорина з острога

Як узяли його в острог, йому заманулось прокататись на своєму коні. От він і проситься.

— Нельзя,— говорять.

— Позвольте хоч посмотреть.

— Это можно.

Привели у двір коня. Засорин ще проситься:

— Позвольте хоч по двору прокататись.

— Можно.

А на воротях поставили полк солдат. Тільки він сів, проїхав трохи, доїхав до стіни — тільки його й бачили, так і подавсь через стіну. Тут: «Лови, лови!» — куди тобі.

Через годин три приїздить прямо в острог.

— Я ж вам,— каже,— казав, що вернусь. От і вернувся.

Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Оборонці покривджених.

[ нагору ]