Могила Галаганка
Жили на цій могилі 1 розбійники з ватагом. Як забачать було з могили, що їде чумак шляхом, то винесуть ратище і застромлять над шляхом. Як доїжджає чумак, то вже й знає, що треба класти всього потроху з харчів, які в нього є. Покладе і їде собі далі. Які чумаки нічого не клали, то розбійники їх грабували. Це було після того, як цариця скасувала Січ, бо розбійники були з запорожців.
У селі Сухачівці, літ десять уже буде, як умер старий дід, покійник Прихідько. Було, ще за життя старий дід багато дечого розповідає про Галаганку.
Було, казав, йому років дванадцять, як пас він вівці біля Галаганки. Одного разу стали варити куліш, коли до них приходить п’ять чоловік: два заковані в залізо, а три — ні. Ті два були, кажуть, розбійники, а три чоловіки гнали їх у Томаківку.
Наварили чабани кулешу і дали всім п’ятьом поїсти. От як поїли розбійники куліш, повставали, помолились богу, подякували і кажуть чабанам:
— Отут, хлопці, шукайте грошей. Тут, на схід сонця, біля могили, закопано грошей дуже багато: один льох із золотом, а другий із ломом . Приміти на льоху, що з грішми: лежать чотири камені на дверях, якраз поверх землі. На льоху, де лом, нема приміти.
Погнали розбійників, а чабани й заходились ножами та паліччям копати. Копали-копали й познаходили каміння, та таке велике, що й з місця не зворухнеш. Бачать, що нічого не зроблять, та взяли те каміння та й загорнули знову землею і більше вже не копали.
Як виріс Прихідько, то взяли його в солдати, і там він був тридцять літ. Після служби прийшлось йому чумакувати. Віз він одного разу хуру з губернії в Кічкас. Приїхав до Галаганки, пустив волів на пашу, а сам заходився шукати приміти, де колись він бачив каміння. Шукав-шукав з півдня — і не знайшов того місця.
Старі люди кажуть, що тих грошей і досі ніхто не забрав, бо вони глибше ввійшли в землю.
-------
1 - Галаганка — могила, знаходиться біля с. Федорівки Запорізького р-ну Запорізької обл.
2 - Лом — різні срібні й золоті речі.
Повернутися до змісту:
Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Понад шляхом чумацьким.
[ нагору ]