Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org

В Україні: Mon, 19 May 2025, 08:31ми на фейсбукми на ютубі
Збірка "Савур-могила"
Звичаї нашого народу
Козаччина
Народна творчість
Галерея зображень
Альманах "Свічадо"
Книги українських авторів
www.ukrlegenda.org

Наш канал на Youtube

Наш канал на Facebook




www.ukrlegenda.org

Українські легендиЗолотий глек

Це було дуже давно. Якось у наше глухе степове село забрів молодий хлопець. Чи то на заробітки, чи так чогось... Був він гарний з себе, чорнобривий, а тільки надто мовчазний. Звідки він і де блукав раніше, того ніхто не знав.

Прийняла парубка до себе бідна вдова. А в тієї вдови та була дочка,— красива, роботяща. Звали її Галею. Покохала вона бурлаку всім серцем, і він її — теж. От незабаром справили сяке-таке весілля, і зажили молодята душа в душу.

Так прожили вони кілька років. Іван (так звали хлопця) працював у пана поденщиком і якось уже там стягся з Галею на невеличку хатину. Обсадили ту хатину садком та й живуть собі. Молодиця, було, не нахвалиться людям своїм щастям:

— Не думала й не гадала, що так гарно житиму з Іваном.— Говорила так і не знала, яка біда підстерігає її коханого.

Якось уночі приснився Галиному чоловікові сон, що він нібито лежить на березі тутешнього ставка під вербами. А надворі ніч. Ясний місяць, і зорі світять, а навкруги тихо-тихо, аж моторошно. Раптом із води випірнули русалки, вибігли на берег, оточили Івана і закрутилися в швидкому, мов вітер, танку. Найкрасивіша з них мала блискучий зелений хвіст, як риба. Вона підскочила до Івана й почала його лоскотати. Чоловік несамовито закричав — і русалка відпустила його.

— Ну, що ж... Я тебе залишу зараз живим, — сказала вона. — Але буде тобі нещастя.— Потім нагнулася до води і дістала із дна золотий глек, наповнений коштовностями. Він так засяяв, що аж місяць і зорі примеркли.

Русалка поставила той глек на плече й пішла понад ставом. Золото манило Івана, і він, мов заворожений, устав і пішов слідком. Русалка зупинилася біля старої верби, махнула своїм хвостом — і земля розступилася. Стало видно коріння дерева. Враз глек із скарбом опинився між тим корінням. Іван кинувся, щоб дістати багатство, а земля миттю ізступилася — і золото пропало. Зникла враз і русалка, шубовснула в воду до своїх подруг.

Іван довго-довго стояв над ставком. Кликав русалку, а вона не виходила більше з води. Простояв отак він, аж поки сонце зійшло і засліпило йому очі...

Прокинувся бідолаха, увесь мокрий од поту, і розповів про дивний сон Галі. Вона його заспокоїла і сказала, що все те — дурниця. Мало що вночі не приверзеться... Але Іван з того часу став сам не свій. Ходив усе похмурий, замислений. І ось одного вечора, коли вже добре стемніло, взяв він заступ і подався крадькома до ставка. Дуже йому хотілося заволодіти тим глеком, що бачив уві сні.

Копав Іван під старою вербою цілу ніч, та так нічого й не викопав. Але він не втрачав надії. Ходив-ходив до ставка поночі, а то вже й удень став ходити. Та все копав і копав. Роботу покинув, про жінку і матір забув, на людей звіром дивився.

— Чи не здурів наш Іван?.. А може, в його душу чорт уселився?..— гомоніли односельці.

А тим часом неборака страшенно схуд, змарнів, став справжнісіньким вовкулакою. Ішли одного ранку люди на роботу повз ставок, коли дивляться — Іван лежить мертвий і міцно заступ у руках тримає. Ніхто достеменно не докаже, чому він загинув. Одні подейкували, що то його русалки залоскотали. Інші говорили, що він був нечистою силою убитий, бо заклятий скарб шукав, а не знав таких слів, щоб до тих грошей доступиться...




Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Заклятий скарб.




[ нагору ]

Copyright © 2013 - 2025 - Українські легенди - www.ukrlegenda.org