Могила Севірюга
Між Юлівкою і Григорівкою [1], над річкою Кінською, є могила,— висока-висока. А кругом неї — рівчак. Дехто називає її Савур-могилою, а більше — Севірюгою.
Ще наші діди розказували, що на тій могилі заховано запорозькими козаками скарб — багато золота й усякого добра. Кажуть: щоб знайти той скарб, треба рівно опівночі при місяці вийти на самий верх могили і глянуть на свою тінь. Ото як відмірять ту тінь, то там і буде скарб, там можна й копати.
Один чоловік, кажуть, так і зробив. Пішов на Севірюгу опівночі (а саме місяць ясно світив!), одміряв скільки треба і став копать. Коли земля під лопатою враз і провалилася. Чоловік так і отетерів, бо йому показалася бездонна яма. Він побоявся туди лізти, а спочатку кинув камінець. Чує: камінець плюхнув у воду. А тоді почувся якийсь звук страшний і протяжний. Так дядько як схопився — та тікать!
Розказав він своїм товаришам, що йому було, а вони сміються: не вірять.
— Ну,— каже,— коли не вірите, то пішли сю ніч разом на могилу.
Так і зробили. Як прийшла ніч, вони й подалися на Севірюгу,— чоловік п’ять чи шість. Стали, відміряли, дивляться: ніякої ями нема. Посміялися з того, що розказував, і стали копати.
Копали-копали й докопалися до якихось дощок. Тільки почали ті дошки підважувать — коли як полетить із-під них каміння та як стрельне щось, як закричить!.. То ті всі дядьки покидали лопати й ломи — і хто куди! Порозбігалися...
Більше, кажуть, ніхто не ходив туди скарбу шукати. А тепер Севірюгу бульдозерами риють. Беруть там пісок для черепиці. І оце недавно, років п’ять тому, знайшли там бульдозеристи величезний якір. А куди його повезли, хто його зна... Десь, кажуть, у музей.
-------
1 - Юлівка і Григорівка — села Запорізького р-ну Запорізької обл.
Повернутися до змісту:
Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Заклятий скарб.
[ нагору ]