Скарб на острові Таволжаному
Острів Таволжаний — проти слободи Смольщі 1. Колись на ньому жили запорожці, а тепер лишились одні ями, де були землянки. За панського уряду на острові був великий ліс і добрі сінокоси. Було, під інший рік накошують тут добрих чотири, а то й п’ять скирт сіна. Було на ньому, в балці Довгій, і два озера рибних. Ліс вирубали німці, а як стало вже голо на острові, то одне озеро зовсім висохло, а друге осталось, тільки обміліло й риба вивелась.
У давнину в цьому краї, по балках, жило багато людей запорозького звання. Жили такі діди, що йому сто років і більше, а він ще чує, бачить і рибу ловить, а як під чаркою — то й потанцює.
Як зберуться було два або три діди докупи, то тільки в них і балачки, що про старі вжитки. Багато розказували і про скарби.
Один дід казав, звертаючись якось до язиківського чоловіка:
— Найди, сину, на Таволжаному острові ліщину. Вона там тільки одна й лишилась. А під нею копай і найдеш восьмивідерне барило з золотом... Копати буде твердо, бо те місце затоптане кіньми.
— Ви,— одказує чоловік,— самі взяли б, якби справді там гроші були.
— Ні,— каже,— сину! Мені не можна: вони закляті на мою голову. Було тут дванадцять козаків, а я тринадцятий жив у них за кухаря. Як виходили вони в Польщу, гроші закопали й закляли на голови. Довго я ждав, а як почув, що їм голови знято, пристав до іншого товариства і грав конем, аж поки Катерина не відняла рушниці й ратища...
-------
1 - Смольща — стара назва с. Августинівки Запорізького р-ну Запорізької обл.
Повернутися до змісту:
Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Заклятий скарб.
[ нагору ]