Палій під Полтавою
Мазепа як народився, то його хрестив Петро Перший. От як гуляли хрестини,— а там і Семен Палій був,— то Семен Палій і каже:
— Гляди, царю, бо цей Мазепа тебе з царства зсадить!
— Що ти кажеш?! Візьміть його та завезіть за Піскове море!
А те Піскове море — Бог його святий знає, де воно вже, а переїхати його, кажуть, можна тільки меделянами 1 !
От як став шведський король підмовлять Мазепу, щоб той ішов проти Петра Першого воювати, Мазепа й каже:
— Як же я піднімусь на нього? Він же мені хрещений батько!
Знає, бач, що то гріх.
— А ти,— каже шведський король,— піди в церкву та на царських вратах потопчи Євангеліє. Будеш ти тоді проклятий: тоді тобі не страшно буде гріха.
Мазепа послухався та й потоптав Євангеліє. За те ж тепер його й звуть проклятим.
От як почали підійматись — той з цього боку, а той із того посідають Полтаву. А Петро Перший і жаліється:
— Що якби хто відстояв Полтаву, то не пожалів би бог знає чого.
— Е-е,— кажуть йому,— Семен Палій — він може відстояти.
— Подати його сюди!
— Так він,— кажуть йому,— за Пісковим морем. Треба меделянами їхать: не встигне.
— Устигніть, а я тут поки сам одбиватимусь!
Зараз метнулись — привозять його. А він уже старий та сивий, аж тремтить.
— А що,— каже,— царю, не правда моя? От сіли, пообідали. Семен Палій і каже:
— Піду я на вороже військо подивлюся. — Та перекинувся собакою і побіг у табір шведів.
А Мазепа та взяв до себе джуру Семенового. То той джура побачив собаку та й каже:
— Ген щось за собака бігає, то неспроста. А Мазепа каже:
— Адже нам їсти хочеться, так і йому. Хай біжить.
От як Семен Палій усе вже роздивився, що йому треба було, то й побіг до своїх та й хвалиться:
— Трохи було мене джура мій не пізнав, та добре, що я, коли вчив його, одного ще слова не сказав. — Та як узяв стрілу, як пустив, а вона — прямо в борщ Мазепі.
— Е, тікаймо, — каже Мазепа, — бо вже старий собака тут! Військо тоді полягло, а вони, Мазепа й король шведський,
десь, кажуть, аж у Туреччину подались та там один одного й порізали.
-------
1 Меделяни — порода собак.
Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Славні лицарі.
[ нагору ]