Знайда
Колись давно-давно у нашому краю жив, кажуть, якийсь бідний чоловік. І була в нього дочка-одиначка, та така вродлива, що й словами не передати. Закохався в ту красуню козацький сотник. Любилися молодята таємно, аж поки у них дитя не народилося — синок, значить. Ну що їм було робити?.. Взяли та й підкинули маля одному багатієві в хміль на городі.
Знайшли хлопчика багатієві слуги, прибігли до хазяїна та й кажуть:
— У твоєму хмелю дитина чужа лежить!
— То несіть мерщій її сюди! — гукнув багатій.
Дуже зраділа цій знахідці хазяїнова дружина, бо в неї своїх дітей не було. Взяла вона на руки хлопчика і сказала чоловікові:
— От бачиш, і нам Бог дитинку дав! Нехай же хлопчик зветься Богданом...
А чоловік додав:
— Ну, а тому, що знайшли його в хмелю, нехай він буде Хмельницьким!..
Так ото із того хлопчика-знайди й виріс великий гетьман України.
Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Славні лицарі.
[ нагору ]