Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org

В Україні: Tue, 11 Feb 2025, 23:46ми на фейсбукми на ютубі
Збірка "Савур-могила"
Звичаї нашого народу
Козаччина
Народна творчість
Галерея зображень
Альманах "Свічадо"
Книги українських авторів
www.ukrlegenda.org

Наш канал на Youtube

Наш канал на Facebook




www.ukrlegenda.org

Українські легендиДе ховалися від панської неволі

За запорожців плавню звали Великим Лугом, а як пішла земля в поділ, про Великий Луг і забули... Згадують тільки старі люди.

У плавнях пана Попова є городище, котре зветься Велике, а на п’ять верст далі, в плавнях пана Бродського, — Мале. На обох городищах жили колись турки, а потім запорожці, бо й досі в землі находять багато людських черепів і кісток.

До великої води, в 1845 році, Велике городище було довге й широке, а тепер його й четвертої частини немає: знесло водою. Щороку, як прибуває вода весною, воно стоїть, мов острів. Тут люди знаходили черепки з посуду, маленькі горщечки, а років двадцять тому назад один чоловік викопав невеличку мідну вазу. Викопав та й продав шинкареві. Находили тут і гроші срібні, тоненькі та довгі...

В тридцятих роках 1 коло Великого городища і в плавнях пана Матлаша жило багато панських утікачів. Тоді люди тікали від лютих панів, а найбільше від лютих прикажчиків, котрі знущалися з них. Тікали по одному, тікали й сімействами.

Тут були лози, очерета, терни несходимі, а в таких пущах були їх курені й землянки. Втікачі й усяка бурлачня жили тут літо й зиму. Як випаде було холодна зима, то баби з дітьми і просяться до людей в слободу, а мужики так і пропадали надворі. Розведуть було вогонь біля куреня та й гріються день і ніч.

Тут утікачі жили, тут діти родилися і одружувались. В слободу не показувались: боялись. Був у них і свій піп, із утікачів. Було, як женить хто сина або віддає заміж дочку, то й кличуть того попа. Він обведе молодих кругом дуба тричі, проспіває «Отче наш» — от і все вінчання.

Поміж утікачами багато було шевців, пряль. Із слобід носили шити кожухи, свитки, чоботи. Шили добре й дешево. Добрі були й косарі та молотники з них. Інші втікачі тут і вік свій зжили. Вони були звичайними людьми, жили тихенько і шкоди або розбою не робили. Жили вбого, хліб брали в людей на відробіток або міняли за рибу.

Ото так жили люди до волі.

- - - - - - -

1 Оповідач має на увазі тридцяті роки минулого, 19-го століття.


Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Великий Луг - батько.




[ нагору ]

Copyright © 2013 - 2025 - Українські легенди - www.ukrlegenda.org