Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org

В Україні: Sun, 06 Dec 2020, 03:04ми на фейсбукми на ютубі
Збірка "Савур-могила"
Звичаї нашого народу
Козаччина
Народна творчість
Галерея зображень
Альманах "Свічадо"
www.ukrlegenda.org

Наш канал на Youtube

Наш канал на Facebook







www.ukrlegenda.org

Українські легендиЦе діялось проти неділі

Перед руйнуванням Січі кошовий Калниш збирався на богомілля в Київ. А перед тим у Січі стали вить собаки; виють та й виють, виють та й виють щоночі! А далі як підняли пугачі: пугу та й пугу! пугу та й пугу! Пугукали вони і в капулівських плавнях, і в Великому Лузі. Сумно стало козакам...

Раз у неділю пішов Калниш у церкву, а за ним слідком невеличке щеня.

— Ой, не перед добром, братця, собака в церкву вскочила,— обізвались козаки.

Стали виганять собачку — нічого не зроблять: куди кошовий, туди і вона. Не вистояв кошовий обідні, пішов додому.

Через стільки там днів де не взялось московське військо. Така сила, така сила, що й оком не скинеш!

У плавнях, на гряді, жив козак Васюра. От зібрав він запорожців і каже:

— Не сумуйте, братця, і не шкодуйте пороху! Сказавши це, осідлав коня і подався до кошового. Прибіг,

ускочив на поріг і співає:

Дозволь, батьку отамане,
Нам на башти стати;
Москаль стане із мечами,
А ми з палашами.
Не виб’ємо палашами —
Виб’ємо кулаками.
Нехай слава не поляже
Проміж козаками!

Калниш йому одспівує:

Не дозволю, милі браття,
Вам на башти стати,
Бо одна кров християнська, —
Гріх нам проливати.

Васюра знов на коня та й до куреня...

Настала ніч. Зібрались запорожці і давай готувати дуби та каюки, давай переганять їх з Підпільної в Павлюк і ховати в очеретах. Управилися з дубами, а потім взяли і запалили міст на Підпільній.

Це діялось проти неділі.

Стало світать. Приїхав до них піп та й каже:

— Не змагайтесь, хлопці, з москалем, бо його не звоюєте, а тільки роздратуєте! Збирайтесь краще до церкви та помолимось від напасті святій Покрові.

Хто послухав — пішов, а більше осталось у плавнях конопатить дуби.

Недовго і молились козаки. Вернулись.

— А що,— кажуть, — братця, знаєте, де кошовий?

— А де?

— У москаля в залізах!

— А писарі, судді?

— І ті там... На Січ нашу уже понаводив москаль горлаті пушки...

Запорожці тоді посідали на дуби і махнули Дніпром під турка. Недовго думав і москаль: пооббирав церкви, забрав усе, що було, і давай зганять звідси козаків, давай межувати землю вельможам.

Після того як скасовано Січ, у капулівських плавнях оставались запорозькі діди — Усатий і характерник Занудько. Усатий жив в урочищі Панидине, у нього був один тільки довгий вус, і коня кував назад підковами. Занудько жив на річці Темній і плодив бджолу. Довго ці й інші жили тут діди, а од них повелись і козацькі пісні, і балачка про запорозький уряд.

Запорожці жили не так, як ми: хліба у них не поводилось, а варили саламаху з борошна і їли з медом або з салом. У піст не погибали: риба і тузлук у кожного були невиводно.

Багато ще, кажуть, жило запорожців на Нетригуз-річці, на Шахівці, Темних Водах 1 і скрізь на грядах. Тільки забув їм прозвища.

У Капулівці, на Скарбній, стояли, кажуть, запорозькі кораблі. Як тікали запорожці під турка, то багато, кажуть, сховали казни і гармат у Скарбній. Гроші, кажуть, замулили в річку в мідних казанах,— і будуть вони лежать, поки світ сонця.

-------

1 Оповідач називає урочиїца у Великому Лузі.




Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Ой, Січ - мати.

Українські легенди






[ нагору ]

Copyright © 2013 - 2020 - Українські легенди - www.ukrlegenda.org