І гроші в них водилися

У запорожців грошей було багато та все золоті. Були, правда, срібні й мідні, а більше — золоті. Паперових так зовсім не було. Так, як і в нас, так і в них були карбованці, гривеники, копійки, тільки що в них були і руські, і турецькі. Турецькі звались паричками.

Усякі гроші треба було заводити: сьогодні запорожець торгується з москалем — треба московські гроші, завтра з ляхом — треба лядські, а там із турком — треба турецькі. Всякі гроші потрібні були йому.

Турецькі гроші були більше срібні, тонесенькі такі, як з риби луска. Лядські — більше золоті, а руські — так уже самий мідняк.

Як покидали запорожці Січ, так несли з собою і гроші. Які закопували в землю свій скарб по прикметах, а які клали в барила та на залізних ланцюгах спускали у воду...

Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Ой, Січ - мати.

[ нагору ]