Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org

В Україні: Wed, 04 Oct 2023, 08:50ми на фейсбукми на ютубі
Збірка "Савур-могила"
Звичаї нашого народу
Козаччина
Народна творчість
Галерея зображень
Альманах "Свічадо"
www.ukrlegenda.org

Наш канал на Youtube

Наш канал на Facebook




www.ukrlegenda.org

Українські легендиНерідний син кошового Чалого

Сава був нерідний син кошового Чалого: його найшли козаки в степу, а Чалий тільки вигодував його в Січі.

Як дійшов Сава великого розуму, взяв та й передався ляхам. Став тоді жити в Польщі, став гайдамачити. Оце набере ляхів та й веде грабувати запорозькі церкви. Мало йому було цього — став він ловити запорожців у їхній землі, став кувати в кайдани та знущаться... Горе було від нього!

Оце піймає козака, розіпне руки і кілок ув’яже. Стоїть він, мов розіп’ятий на хресті. Потім зніме шкіру з голови, підніме її за чуприну вгору та й каже:

— От шапка, так шапка! Ану, надінь, козаче!.. Закотить шкіру на ногах, на руках та й знову:

— Оце тобі і червоні сап’яни, і рукавиці! Іди гуляй... Пустить козака в степ, то він стече кров’ю і богові душу

віддасть. Отака воно мода була колись у всій лядській землі...

Старий Чалий був знахар великий, боялися його й запорожці, а потім таки не втерпіли.

— Доки,— кажуть, — єретичний сину, ми будемо терпіти муки від твого Савки?!— Та за груди його...

А він як крикне на запорожців:

— Хіба ж нема проміж вами вдатних молодців? Ось Гнатко Голий і обізвався.

— Я, — каже,— піймав би Савку, так ні в що гаразд одягтись. (А Гнатко під той час усю одежу промантачив у корчмі).

Дали йому найкращу одежу, коня і зброю. Гнатко-братко підмовив Кравчину та ще десятків три козаків і давай збиратись. Посідлали коней, понасипали своєї землі в сап’яни, а коням понабивали її під копита, пообтикалися терном і подалися.

Чи довго вже їхали, чи ні — набігли на корчму в лісі. Глянули — аж у дворі коней осідланих видимо і невидимо, а в корчмі ляхи пиячать.

— Що ж будемо робити? — каже Кравчина.— їх до лихої години, а нас мало...

— Що робити? — каже Гнатко.— Ріжте мерщій поводи та женіть коней в Січ!

Козаки погнали коней, а Гнатко з Кравчиною — до вікон та з пістолів: бух! бух! бух! Ляшки-панки й собі за рушниці, вискочили та клац! клац! клац! — аж вони замовлені!..

Як повтікали ляшки, запорожці тоді випили по корячку горілки і гайда далі.

Сава на той час вернувся від тестя додому. Приїхав до двору та й питає:

— Чи все гаразд дома?

Ворожка, що бабувала 1 у його жінки, й одвічає йому:

— Та все гаразд, пане Савко. Тільки за одне страшно: виглядають гайдамаки із-за гори часто.

— А далеко, бабо, звідси?

— Та цур їм! У своїй землі, за лісом.

Бабі й невдогад, що їй очі відведено: та земля була в сап’янах та під копитами, а ліс — у козаків за сідлами.

Не встиг Сава вскочити в хату — аж ось уже й Гнатко з Кравчиною на порозі! Взяли його і підняли на списи.

У пісні співають, що Сава посилав хлопця за медом-горілкою. Це він хотів, щоб йому принесли пістолі та спис, але хлопець не догадався.

Гнатко з Кравчиною заговорювали рушниці, і їх ні куля, ні шабля не брала.

-------

1 Бабувати — приймати роди.




Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Ой, Січ - мати.




[ нагору ]

Copyright © 2013 - 2023 - Українські легенди - www.ukrlegenda.org