Як запорожці взяли Азов

Ще як був Азов турецькою столицею 1, там стояло багато війська. От козаки й схотіли взяти його. Отаман і каже:

— Знаєте, братчики, що? Силою, може, і не візьмемо, бо кріпость велика, а хитрощами візьмемо скоріше.

Поробили козаки вози, поклали рушниці, понаряджалися самі чумаками, а отаман купцем — і махнули. Як стали вже під’їжджати близько до Азова, взяли тоді поховали у вози по сім, по десять або й більше чоловік козаків, повшивали вози шкурами і гайда.

В’їхали перед заходом сонця в Азов і поставали вздовж вулиць. От найбагатший купець турський і виходить.

— Що,— каже, — братчики, продаєте в возах?

— Продаємо, — кажуть, — товар дорогий: і куниці, і лисиці, і чорнії соболі.

— Ну, — каже,— підождіть до ранку. Я увесь товар закуплю сам.

— Добре,— кажуть.

Полягали турки спать. Як повилазили тоді куниці, лисиці і чорнії соболі з возів, як метнулися по місту — так і пішло воно димом. Турки кинулися гасити — коли тут і палять, і ріжуть. Вони тоді давай тікать!

До сходу сонця орда убралась к бісовій матері в Туреччину, а козакам дісталося місто й усе добро.

-------

1 Насправді Азов ніколи не був турецькою столицею, а лише деякий час центром турецької провінції.

---

Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Ой, Січ - мати.

---

[ нагору ]