Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org

В Україні: Wed, 12 Feb 2025, 00:26ми на фейсбукми на ютубі
Збірка "Савур-могила"
Звичаї нашого народу
Козаччина
Народна творчість
Галерея зображень
Альманах "Свічадо"
Книги українських авторів
www.ukrlegenda.org

Наш канал на Youtube

Наш канал на Facebook




www.ukrlegenda.org

Українські легендиХарактерник Оврам із острова Білого

Білим звемо острів 1, скільки й зазнаю. Може, тому таке йому прозвання, що на ньому пісок тільки й біліє. Чи росло коли на ньому велике дерево, чи ні — не чув, а кущі лози росли і в старовину, як тепер. Це невеличкий острівок. Колись, кажуть, на ньому було становище запорожця Байдужого.

Байдужий змолоду був гайдамака, а як зостарівся — зробився сиднем і в балочці, що супроти острова, дожив віку. Байдужий розказував людям, як помирав його товариш Оврам, що жив біля нього в Оврамовій балці.

Оврам був превеликий галдун, змолоду мав багато товариства, а на старість жив тільки з молодиком-бурлакою. Перед тим уже, як йому помирати, звелів він бурлаці наварити три казани яловичини. Той зварив.

— Тепер, — каже, — біжи поклич Байдужого.

Чи полінувався бурлака, чи так чого — не пішов. Умер той Оврам.

Опівночі лежить той бурлака і кадить люлькою, а біля нього здоровий чорний собака. Чує — коли той собака: гр-р-р... Оце перестане та знову: гр-р-р... А шерсть на ньому так і наїжачиться. Тоді бурлака гульк на мертвяка — коли той піднімається, піднімається... Собака до нього — і зчепилися...

Той бурлака — з хати та до Байдужого.

— Так і так,— каже,— діду. Оврам умер і такий ось случай... — Розказав.

Прийшли вранці. Дивляться: мертвий лежить, яловичина виїдена, собака розірваний і скрізь стопцьовано.

— Е, тут,— каже Байдужий, — добіса чортів вечеряло...

Викопали яму, поклали Оврама і забили в груди осиковий кілок.

-------

1 Білий — острів на Дніпрі, нижче с. Августинівки Запорізького р-ну Запорізької обл. Затоплений водами озера ім. Леніна.

характерник


Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Ой, Січ - мати.




[ нагору ]

Copyright © 2013 - 2025 - Українські легенди - www.ukrlegenda.org