Витівники

У Вознесенку 1 з Великого Лугу перебрався запорожець Василь Зозуля. Приїздив він часто в гості до свого товариша Матвія Шутя, що проживав в урочищі Сагайдачному. Літами був далеко старіший від Матвія, але меткий, як дзига. Оце на коня — та й у Сагайдачне! Злізе на дуба та й ну:

— Ку-ку! ку-ку! ку-ку!..

Матвій сховається в траву та й собі:

— Під-підьом! під-підьом! під-підьом! — А далі: — Ховав! ховав! ховав!

Тоді Василь злазить із дуба й до Матвія:

— Доров!

— А що, горілка є?

— Є, та погана.

— Аби до чорта!

Посідають біля барильця і ну кружать. Розвеселяться — піднімуть співи. Було, п’ють-п’ють, а потім давай бороться і через ногу, і під силу, і по-циганському, і по-турецькому... Потім потомляться і давай спать. Сплять, було, дві доби підряд. Та ще й сплять по-козацькому: як не ціпом, то й не збудиш.

-------

1 Вознесенка — козацька слобода на лівому березі Дніпра, проти о. Хортиці.

Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Ой, Січ - мати.

[ нагору ]