Велені
Бог його зна, чи до потопу, чи до Христового народження жили тут, біля Дніпра, великі люди - велені. їхні кістки і тепер знаходять, тільки дуже глибоко в землі.
Діди наші розказували, що як стали сюди заходити люди, то зараз почали орати й сіяти.
От раз, кажуть, виїхав чоловік з погоничами, запріг вісім пар волів у плуг і оре собі. Коли це де не взявся з-за Дніпра велень. Забрав усіх з волами, з плугом у жменю, ступнув там скільки раз і опинився верст за сто біля своєї матері.
Приніс людей і показує:
- Дивись, мамо, яка мала муравка, а землю псує. Мати глянула й каже:
- Однеси, синку, де взяв; нехай псує: з неї колись люди будуть.
Вернувся той велетень і пустив людей на ріллю, де взяв.
Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Із прадавніх криниць.
[ нагору ]