Криниця на Лисій горі
Давно діло було. Їхав у Київ святий Андрій Першозваний Дніпром. Їхав він один, як палець, їхав та й пристав каючком до Лисої гори [1]. Зійшов на гору, глянув - коли кругом ліс, степ та могили і ні єдиної душі...
- Гарно, - каже, - тут, та жалко, що людей нема. - І став молиться.
Захотілось йому пити, а від Дніпра одійшов далеченько. Спустився з кучугур у ліс, копнув під деревом - і полилася вода. Обіклав він тут криницю камінцями й сказав:
- Буде колись із неї пити мир хрещений.- Пішов тоді до каючка, сів і помахав веслом на пороги...
-------
1) Лиса гора - урочище над Дніпром, біля с. Біленького Запорізького р-ну Запорізької обл.
Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Із прадавніх криниць.
[ нагору ]