Де взялися тютюн і горілка

Колись-то в запорозьких пущах жив пустельник. Довго він там жив, і стало йому сумно: не їсть, не п’є, не молиться... Прикинувся лукавий чоловіком і приходить до нього.

- Чого, пустельнику, журишся?

- Того,- каже,- що один у пущах. Сумно...

- На тобі каламарчик з порошком. Понюхаєш - буде наче вдвох.

Пішов нечистий. Пустельник смикнув носом раз, вдруге, втретє, чхнув - і стало йому весело. На другий день іде знову нечистий.

- А що, - каже, - як?

- Весело,- каже, - наче вдвох!

- На ж тобі зілля і трубку. Покуриш - буде наче втрьох. Пішов.

Покурив пустельник і повеселішав ще дужче. Приходить нечистий на третій день.

- А що,- каже,- як?

- Весело,- каже, - наче втрьох.

- На тобі каламар з каплями. Як вип’єш - буде наче вдесятьох.

Пішов.

Випив пустельник, і стало йому наче вдесятьох. Як заспіва, як заграє, як підніме поли!.. Пішов гопака навприсядки.

Лукавий приносив йому тютюн і горілку, бо це його вигадка.

Де взялися тютюн і горілка

Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Із прадавніх криниць.

[ нагору ]