Кам'яні баби із жінок

То були колись живі жінки, і жали вони літом у степу хліб, та якраз у той день мінилось сонце. І дуже довго мінилось; перебило жінкам роботу - показалось уже перед самим вечором. Побачили його жінки, та й давай на нього плювати, та лаяти його:.."А щоб тобі і таке, і сяке! Через тебе ми втеряли часу!"

От за те вони й скам’яніли й посліпли.

Кам’яні баби

Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Із прадавніх криниць.

[ нагору ]