Сторожі на могилах

Колись у степу було більше могил, і стояли на них мамаї 1. А менше тих могил стало, бо їх розсунули плугами. Тільки глиняні пагорби залишились...

Ще до Христового народження був потоп. У тих місцях, де вода людей застукала, вони насипали могили і рятувалися на них. Чи воно правда, чи ні - Бог його знає.

А мамаїв на могилах понастановляли татари. Вони всі стояли обличчям на схід сонця. Це були їх боги або сторожі. Стояли мамаї тільки на великих могилах. Воно, може, коли й на всіх стояли, та знято і позакопувано в землю. Я ще зазнаю, було, там, де нема мамая поверх могили, то викопують або виорюють його в землі. їх неглибоко закопано.

З могил мамаїв порозбирали пани й мужики. У нас в слободі досі стоять два мамаї: в Макара Бабака й Микити Логвиненка. Тут по слободах їх мало, а туди, до моря, є допропасти.

- - - - - - -

1 Мамай - кам’яна баба.

Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Із прадавніх криниць.

[ нагору ]