Народний календар - березень

Читайте також: Народні прикмети. Календар.

1 (14) березня. Явдоха. Євдокія.
Яка Явдоха, така й весна.
На Явдоху вибирали кілька відер картоплі для першої посадки.
"У березні кожух і без ґудзиків теплий".
Птахи в'ють гнізда на сонячному боці - на холодне літо.
Поминання померлих.

2 (15) березня. Федот.
На Федота замете — довго трави не буде.
Якщо на Федота вітряно й холодно, то довго не з’являтиметься трава, а тому казали: “Федот кошматий - паші не мати”.
Яка середина березня, таке й літо: дме теплий вітер - і літо буде тепле й мокре, якщо ж холодно і вітер з півночі -буде й літо нікудишнє.

5 (18) березня. Конона, покровителя коней.
Господині перебирали насіння.
"Весняний день рік годує".

8 (21) березня. Поминання померлих.

9 (22) березня. Сорок святих.
Якщо в цей день тепло, то стільки днів утримається гожа днина, а холодно - бути сорока морозам.
У цей день рахували лисих чоловіків у селі: скільки нарахують, стільки ще буде морозів.
Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.
Яка погода на Сорок святих, така буде й у Петрівку.
Дружно тане сніг - до активної повені й буйних трав.
На Сорок святих погода, то на гречку урода.
Якщо на Сорок святих буде мороз, і сніг розтане від сонця, то буде врожай на кавуни, а якщо морозу не буде, сніг розтане від туману, то кавунів не буде.

15 (28) березня. Поминання померлих.

17 (30) березня. Теплого Олексія/Олекси - чоловіка божого.
Поминання померлих.
Якщо тепло, то весна рання буде.

18 (31) березня. Кирила.
"Минув Олексій, а Кирило каже: Ще не сій"."

19 березня (1 квітня). Дарини, Хризанта.
Якщо тепла погода, то на сприяння дорідним врожаям: “Як Хризант погідний, то буде рік дорідний”.
У перших числах квітня гроза - на тепле літо.
Якщо на початку квітня грім - на тепле літо.
Грім під час першого весняного дощу - до буйного врожаю трав.

22 березня (4 квітня). Василя теплого.
Якщо утворилося коло навколо сонця, то буде добрий урожай.

24 березня (6 квітня). Захара і Якова.
Спостерігали, якою буде ніч: теплою - на добру весну, а холодною - “не жди з моря погоди”

25 березня (7 квітня). Благовіщення.
Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.
Якщо 25 березня ще лежить на дахах сніг, то і на 17, і на 23 квітня він у полі буде.
Який цей день - такий і кінець місяця.
Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна рання, якщо в полудень - середня, якщо ясно ввечері - пізня.
Якщо 25 березня сонце світить до обіду, а потім ховається за хмари, кукурудза буде рання, коли ж навпаки: визирає з-за хмар тільки після обіду, то кукурудза буде пізня. Якщо ж того дня взагалі буде хмарно, негода, то кукурудза не вродить.
Ніч проти Благовіщення. Якщо вона тепла, то весна буде дружна; якщо за ніч мокрий рушник висохне надворі - рік буде врожайний, якщо наполовину висохне - на середній урожай, а якщо залишиться мокрим чи замерзне - буде мокре літо.
Якщо на Благовіщення дуже тепло, то на Великдень буде холодно.
Благовіщення без ластівок - холодна весна.
Якщо з’являться жаби і зникнуть, то стільки ще буде холодно.
На Благовіщення гарна погода - гарний врожай.
Якщо ввечері зоряно, то вродять коноплі.
Якщо на Благовіщення летить сніг - літо неврожайне.
Якщо на Благовіщення півень на порозі нап’ється, то на Юрія (23 квітня) віл напасеться.

26 березня (8 квітня). Благовісника. Архангела Гавриїла.
Народ вірив: Архангел Гавриїл - володар блискавки. Святкували Благовісника, "щоб Гаврило хати не спалив".

27 березня (9 квітня). Мотрони.
Завершується приліт ранніх птахів.

Повернутися до змісту: Народні прикмети. Календар.

Читайте також: Олекса Воропай “Звичаї нашого народу” - Зима - Весна - Літо - Осінь

[ нагору ]