Про сонце, мороз і вітер

Ішли сонце, мороз і вітер степовою дорогою усі три і зустрічають чоловіка.

- Здрастуй!

- Здрастуйте!

Поздоровкались і пішли, ті собі, а той собі: пройшли вони з гони і роздумались тоді: той чоловік сказав здрастуйте - усім чи, може, одному? Повернулися, наздогнали того чоловіка:

- Кому, чоловіче, ти казав здрастуйте - чи одному, чи на усіх?

- Ні, - каже, - одному я казав.

- Котрому ж ти казав?

- Оцьому, - каже, - губатому я казав здрастуйте.

Обернулись і йдуть собі назад, сонце й каже:

- Я його попечу!

А мороз каже:

- Я його заморожу.

А вітер каже:

- Ти не спечеш, а ти не зморозиш, бо як ти будеш пекти, то я буду холодний вітер віять; а як ти, морозе, будеш морозить, то я притихну, і він не змерзне.

Повернутися до змісту: Українські байки

[ нагору ]