Невчасний жаль

Читайте також: Українські байки

Чоловік їхав з ярмарку на двох підводах. Осел віз пшеницю, а кінь віз деякі дрібні покупки і чоловіка. Осел не довіз і наполовину дороги, почав приставати; непосильною йому була така поклажа. Осел каже коневі:

- Будь ласкавий, підсоби мені, а то я підірвуся і здохну!

Кінь не звернув уваги на осла, з досадою промовив:

- А мені що до того, що ти здохнеш? Туди тобі й дорога!

Проїхали вони з півверстви, осел затинявсь і впав. Чоловік кинувся до осла, а з нього уже й дух вийшов. Чоловік тоді взяв ніж, обідрав осла, шкуру поклав на віз. Потім упріг коня в той віз, який був із дрібною покупкою. Кінь із великою натугою тяг ті два вози. Тут-то він схаменувся:

- Ех, було б підсобить ослові, не довелось би мені таку важку поклажу тягти! То б ми вдвох везли все, а тепер я один за двох везу та ще й ослову шкуру на додаток!

Повернутися до змісту: Українські байки

[ нагору ]