Кінська сила

Читайте також: Українські байки

Був газда і мав дуже худого коня. Доки кінь був молодий, то робив, а як постарівся, газда узяв та й нагнав. Іде той кінь лісом, та й здибав лева. Лев каже до коня:

- А ну поборімся.

Кінь каже:

- Знаєш що? Ходім до скелі та й там поборемося.

Прийшли вони до скелі. Кінь був підкований, як ударить копитами в скелю - аж іскри осипалися. Тоді каже до лева:

- А ну, чи ти так годен?

Лев як ударив лапами, аж скеля стряслася, але іскри не сипалися так, як від коня. Тоді лев відійшов за кілька корчів, здибав вовка та й каже до нього:

- Видиш, брате, тут є такий звір, що як ударить копитами у скалу, аж іскри посипляться.

- Я таких їм, - каже вовк.

Але вовк не видів коня, бо був менший, а лев видів, бо був більший. Тоді лев каже до вовка:

- А ну я тебе підійму та будеш видіти.

Лев узяв вовка в лапи, підійняв його, але так стис, що й задушив. Тогді лев вовка питається:

- А що, видиш?

Вовк навіть не відгукується. Поклав його лев на землю, дивиться, а він небіжчик. Тоді лев каже:

- Видиш, який ти дурний, ще і не видів, та вже умер, а якби ти вздрів, що би було?

Повернутися до змісту: Українські байки

[ нагору ]