Баран хоче сповідатися перед вовком

Одного разу пасся баран над водою на березі. Прибігає до нього вовк:

- Я, - каже, - мушу тебе з’їсти.

А баран каже:

- Ну, коли така твоя воля, то що я маю робити! Але знаєш що? Я, - каже, - грішний, може б ти мене висповідав.

Узяв вовк і сів собі над водою, а баран іде до нього: як наблизився, то й вовка турнув у воду. Вовк поплив за водою і у двадцять кроків вийшов на берег, зачав обтріпуватися з води, а тим часом баран утік додому.

Вовк приходить на те місце, а барана нема. Каже вовк:

- Бачиш? Чи ж я не дурний? Мені ще захотілося бути попом, за те і скупався в студеній воді та голодний такий, що черево присихає до хребта.

Повернутися до змісту: Українські байки

[ нагору ]