 Олесь Завгородній
Його можна бачити
зосередженим,
заклопотаним, навіть
стривоженим. Та
ніколи не буває
п. Олесь без
посмішки. Жартує
завжди, скрізь і над
усіма витівками
нашого життя.
Сміхожар
* * *
Уперто кіт писав:
котомаран.
Не хотів, щоб кат
було у слові.
За це котусь
отримав грант
І море всекотячої любові...
* * *
Гортав учора величеньку антологію
і там натрапив на твою... половію.
Письменник-оптиміст
Із друзями усміхнено вітається щоранку:
– Доброго гонорарку, доброго гонорарку!
* * *
У графомана витягли блокнот...
Зітхнув полегшено весь...
Чорноморський флот!
Покруч
На “Парусі”(1) зі мною
розмовляє українською,
У міському центрі –
Виключно російською.
О, покруче, у тебе в голові жуки,
Хоч і живеш над берегами
Вічної ріки.
1) Мікрорайон на околиці Січеслава.
* * *
У магазині “Тисяча дурниць”
Зустрілось трійко молодиць,
шукали довго й не знайшли дурницю,
Яка й вві сні повіки не насниться...
* * *
Є ще горох в горохівницях...
* * *
На дні уряду побачив дно...
* * *
Отам-отам, за поворотом,
Можливо, зустріч з ідіотом...
* * *
Уважно збірку про птахів читав
і щиро визнати повинен:
Не раз нудота зводила уста –
на жаль, поезії катма,
поки що тільки...
віршозапчастини.
* * *
Ми всі сповняємо завдання
державної ваги...
ГИ-ГИ-ГИ!
* * *
Сьогодні зубик поховав у гаї...
І хто про нього вже згадає?
Хіба що славний той дантист,
Що мало щелепу не зніс –
Здавалось, мозок колупає!
* * *
Твій Бог у поезії – Тютчев.
Але ж навіщо гнеш матюччя?!
Вигук засмиканого літредактора
Знов оці перли
до мене приперли!
* * *
Такий... приємний стрівся чоловік, –
Не бачити б його повік!
Графоман
С л о в о м о р!
* * *
Коли мурло та ще при владі,
Навколо нього – всяке гаддя.
* * *
Геній... в зак/г/оні.
* * *
Від жаху замовкає все довкілля –
В бабеги знову... віршозаготівля...
Самоепітафія
Ось тут лежить:
поет, перекладач, синоніміст
Олесь,
І думає, жартун: “Хай йому грець...”
[ До
Змісту "Свічадо" № 1 (15) '06 ]
- Повну версію часопису радимо читати в паперовому оригіналі
- Відвідайте розділ "Передплата"
|
