Шановні читачі! Друзі!

Уже четвертий рік на теренах славно ї Січеславщини виходить наш укра їномовний часопис. Виходить, незважаючи на відсутність стабільного фінансування, уваги і прихильності нібито української влади (ми й досі не отримали жодної позитивної відповіді на листи, надіслані різним владним структурам ще в 2005 році). Чи не диво це? Чи задумувались Ви, завдяки чому тримається наше видання?

Бог наділив кожну людність своєю оригінальною мовою. І кожна мова по-своєму відбиває, віддзеркалює, змальовує довк ілля, отже, людство має змогу повніше відтворити загальну картину світобудови. Без тієї чи іншої мови вселюдське уявлення про світ стає неповним, тому кожна нація повинна дбати про мову, берегти і розвивати її. Народ, який цього не робить, грішить проти Бога. Такий народ зникає з лиця землі як поняття.

Із спраги українського Слова виникло “Свічадо”. У наше складне сьогодення, коли точиться боротьба за утвердження українськості в українцях, часопис підносить нашу духовність, сприяє вихованню свідомих громадян Української держави, плекає мову. “Свічадо” ніби маленька річечка на карті нашої землі. Коли вона тиха і спокійна, інколи бурхлива і навальна, але завжди кришталево чиста і прозора, бо редакційна рада свідома своєї місії. І щоб часопис ніколи не був позначений на культурн ій карті України голубим пунктиром, ми створили “Літературно- мистецьку агенцію “Свічадо”. Усіх, хто не байдужий до проблем мови, літератури, культури нашої, запрошуємо до участі.

Не даймо замулитися (і зникнути) нашому “Свічадові”!

[ До Змісту "Свічадо" № 1 (15) '06 ]

• Повну версію часопису радимо читати в паперовому оригіналі



• Відвідайте розділ "Передплата"