День святої Мокрини
З книги: Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Літо.
19 липня (1 серпня "за новим стилем").
Першого серпня за новим стилем1 святкувався день святої Мокрини; за народньою уявою — це останній день літа. Існує приповідка: «Свята Мокрина осінь приносить».
Колись господарі в цей день примічали погоду, бо існувало вірування, що яка погода на Мокрини, така буде й осінь. Якщо в цей день ішов дощ то селяни чекали мокрої дощової осени, а якщо було сухо й світило сонце, то це був знак теплої й сухої погоди восени.
«Як на Мокрини дощ, то оріхи повимокають, а як сухо, то бджоли повилітають!», — тобто будуть ще роїтися. Так говорять селяни на Київщині.
«Якщо на Мокрини дощ, то сій жито: буде врожай!», — каже приповідка на Уманщині.
- - - - - - -
1 - 19-го липня за старим стилем.
В дохристиянські часи Мокрину вважали дочкою богині осені. За народним повір’ям — це останній день літа.
Існує приповідка: «Свята Мокрина осінь приносить».
Люди вірили, що яка погода на Мокрини, така буде й осінь. Якщо в цей день ішов дощ, то селяни чекали мокрої дощової осені, сіяли жито - адже буде врожай: «Не розгинаймо спини, жнімо до Мокрини, бо Мокрини без дощу, як обід без борщу».
За народними прикметами: «Якщо сухий видається день - сухо буде й восени», - каже приповідка на Уманщині.
«Як на Мокрини дощ, то горіхи повимокають, а як сухо, то бджоли повилітають!», говорять селяни на Київщині.
Повернутися до змісту:
Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Етнографічні нариси. Літо.
[ нагору ]