День пророка Іллі
З книги: Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Осінь.
Двадцятого липня (2 серпня "за новим стилем") святкується день Пророка Іллі. За народнъою мітологією, Ілля є наступником громовика Перуна, і з цим в’яжеться багато вірувань та леґенд, як от:
«Грім гримить, то Ілля по небесному мосту в огненній колісниці їде».
«До Іллі дощ ходить зі своїм вітром: за вітром і проти вітру, а після Іллі тільки за вітром».
«До Іллі хмари ходять за вітром, а після Іллі — проти вітру».
На південній Україні в цей час бувають «горобині ночі» — нічні грози з блискавкою і громом: буревії такі сильні, що й птицям заснути не дають.
Існує народня леґенда, що коли біси повстали проти Бога, то Бог наказав Іллі прогнати нечисту силу з неба. З того часу Ілля ганяється за бісами і пускає в них огненні стріли: громи і блискавку.
Під час грози забобонні люди відганяють від себе котів і собак, вірячи, що в цих тваринах ховається нечиста сила.
Якщо в цей час грім запалить хату, то селяни колись вірили, що таку пожежу нічим погасити не можна, бож: «Як Бог запалив, то чоловік не погасить!»
Під час грози селяни запалювали перед образами «страсну свічку», щоб грім хати не спалив.
В одній із народніх колядок співається про Іллю, як він проходить полями з житяною пугою в руці:
Ходить Ілля на Василя,
Носить пугу житяную:
Куди махне — жито росте,
Жито, пшениця і всяка пашниця 1.
Інший варіянт:
Ішов Ілля на Василя,
В його пужка житяночка,
Куди махне — жито росте.
Отже, тут Пророк Ілля виступає як сівач озимого посіву. Після Іллі, звичайно, починається озимий посів жита й пшениці.
«На Іллі новий хліб на столі» — селяни в цей час уже випікають хліб з нового врожаю.
- - - - - - -
1 - Чубинський, III, стор. 452.
Слов’янські звичаї:
Від цього дня в Україні бувають так звані горобині ночі — нічні грози з блискавками та громом. Коли йде гроза, люди намагаються не підпускати до себе собак і котів, бо в цих тваринах, за народними забобонами, нечиста сила може від Іллі сховатися.
Перед образами під час грози старі люди рекомендують запалити свячену свічку. Вважалося, що це вбереже оселю від грому. А якщо вже блискавка запалить дім, то за старих часів люди навіть не намагалися цю пожежу гасити, оскільки вона начебто самим Богом запалена, а значить, простій людині й годі її загасити.
На день пам’яті цього святого традиційно йде дощ. Він вважається благодатним, і, якщо вмитися ним, то можна зцілитися від хвороб і прокази. Від цього дня встановлюється помірне тепло, світловий день скорочується, а ніч стає довшою.
Після 2 серпня перестають купатися, бо кажуть «Ілля воду остудив», або «До Іллі мужик купається, а з Іллі — з водою прощається». Однією з причин раптового охолодження води вважалося те, що Ілля їздить на конях по небу, і від швидкого бігу один з коней втрачає підкову, яка падає у воду, і відповідно вода холоднішає.
З’являються перші ознаки наближення осені, а саме — відчутна різниця між температурами ночі і дня. В цей день випікали урочистий хліб із першого врожаю, який розрізали і роздавали строго у порядку від старшого до наймолодшого члена сім’ї.
Пасічники в цей день підчищали вулики, а мисливці робили перший виїзд на вовків. День Іллі — початок полювання, оскільки з цього дня в лісах відкривалися звірині, зокрема, вовчі нори.
Прикмети:
- Якщо зранку хмарно, то сівба повинна бути рання і можна чекати доброго врожаю; якщо хмарно опівдні — середня сівба, а якщо ввечері — сівба пізня і врожай поганий.
- Цілий день сонячно — на недорід.
- До Іллі дощ ходить за і проти вітру — як накаже пророк, а після нього — лише за вітром.
- Минув Ілля — чекай гнилля.
- На Іллю до обіду літо, а після обіду — осінь.
- З Ільїна дня ніч довга, а вода холодна.
- До Іллі мужик купається, а з Іллі з рікою прощається.
- Після Іллі — громи не страшні.
Повернутися до змісту:
Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Етнографічні нариси. Осінь.
[ нагору ]