Сукні - Одяг, що носиться поверх жіночої сорочки
З книги: Олекса Воропай. Український народній одяг.
В літературних пам’ятках слово «сукня» вперше зустрічається в XIV столітті. На малюнках Рігельмана ми вже бачимо розкішні сукні українських шляхтянок; тоді сукні шилися так само, як шиються і тепер: довгі, з довгими вузькими рукавами, з відкладним коміром, або з великим вирізом для шиї. Одягалися сукні через голову так само, як сорочки. Сукні вже в той час вишивалися шовком або оздоблювалися барвистими стрічками.
Сукні з повним аж до низу розрізом називалися байбараками. Байбарак шився з тонкої доброї вовняної матерії і обшивався вишитими стрічками або дорогоцінним хутром, звичайно бобровим. Під такий байбарак шляхтянки одягали шовкові вишиті сукні або вишиті сорочки.
Зовсім окремо стоїть сукня, що її носять жінки в українському Поліссі. Поліська сукня не надто довга, бо з-під неї ще повинна визирати червоно-смугаста вовняна спідниця, що звичайно одягається під сукню. Сама ж сукня біла з довгими широкими рукавами, що закінчуються густими зборами біля самого манжету. Поліська сукня не вишивається, а обшивається спеціяльно витканими стрічками з червоних вовняних ниток. Такими стрічками обшиваються рукава, пазуха та долішня частина сукні.
Повернутися до змісту:
Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Український народній одяг.
[ нагору ]