Спідниця - Одяг, що носиться поверх жіночої сорочки
З книги: Олекса Воропай. Український народній одяг.
Уже тепер нам досить тяжко сказати, коли саме на Україні жінки запаску заміняли на спідницю; дуже імовірно, що спідниця прийшла до нас з Заходу. Судячи по малюнках Ріґельмана, спідниця з’явилася на східніх землях України в кінці козацького періоду; отже в кінці ХVIII-го століття. На західніх землях спідниця була відома значно раніше. Польські автори, описуючи вбрання русинок початків ХІХ-го століття, говорять уже про спідниці з «дими» — саморобного полотна, вкритого візерунком, що його витискали олійною фарбою. Такі спідниці ще й тепер можна зустріти на Бойківщині.
Лемки подібну спідницю називають фарбаном. Лемківський фарбан має багато складок, які надають йому особливої пишноти. Коли такий фарбан ховається до скрині, то його уважно і терпеливо складають по складках і перев’язують мотузком, щоб ті складки не порушувалися.
На Волині носять спідниці, які називаються літниками. Матеріял для літників спеціально ткався горизонтальними смугами з яскраво пофарбованих вовняних ниток. В Галичині та на Закарпатті спідниці шиють з бавовняної тканини з подовжніми барвистими смугами.
На Наддніпрянщині жінки любили колись шити свої спідниці зі спеціяльної набивки темних кольорів, з вузенькою оксамитною стрічечкою внизу; ще й тепер такі спідниці не є особливою рідкістю.
Жінки на Поліссі носять спідницю з доморобної тканини, що називається андарак. Андарак звичайно буває червоного кольору, оздоблений в поділках вишиванням або тканим різнокольоровим орнаментом.
Повернутися до змісту:
Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Український народній одяг.
[ нагору ]