І подарує вона людям скарби свої

Широкою балкою, по якій тепер розкинулося село Мала Білозерка 1, текла колись повновода річка. Така вона була глибока, що корабель міг по ній пропливти. Звали її, кажуть, Білозіркою. Старі люди так про цю назву розповідають.

У сиву давнину тут пролягала дорога на Крим, а вгорі, над нею, вночі Чумацький Шлях зірками світився. Одна з тих зірок найдужче біліла-ясніла і, мов срібло, у воді відбивалася. Через те буцімто чумаки і прозвали річку Білозіркою.

А занапастили Білозірку татари-ординці. Оце було як женуть їх козаки з України, то вони добіжать до нашої річки, покидають награбоване добро і невільників та й давай її на засапаних конях перепливати. А перепливаючи, й потопляться, к бісовій матері, тисячами.

Не злюбили бусурмани Білозірку і вирішили їй помститися. Взяли вони овечої вовни сім сотень тюків та й заткнули нею всі сім джерел, із яких річка початок брала, а тоді ще й товстелезні загострені дрюки в ті джерела позабивали. Обміліла поступово річка, а згодом і зовсім висохло її русло...

Та не перевелася вода і потуга Білозірчина. Пішла вона під землю від хижих розбійників і там безмежним морем розлилася. Кажуть: хто дістанеться того моря і визволить Білозірку з підземелля, тому вона багато срібла й золота подарує.

-------

1 Мала Білозерка — село Василівського р-ну Запорізької обл.

Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Отак і назвали. Як запорожці давали географічні назви.

[ нагору ]