Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org

В Україні: Sun, 19 Nov 2017, 21:58
Збірка "Савур-могила"
Звичаї нашого народу
Народна творчість
Галерея зображень
Альманах "Свічадо"
www.ukrlegenda.org

www.ukrlegenda.org



Электронный магазин "Nature’s Sunshine Products" - Украина. Доставка продукции "NSP" почтой по Украине



Українські легендиСкладчина. Молодіжна забава на третій день Різдвяних свят

З книги: Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Зима.

Крім звичайних вечорниць, була колись ще «складчина». Складчина збиралася лише чотири рази на рік: на третій день Різдвяних свят, Великдень і на заговіни — перед Пилипівкою і Великим Постом.

Назва походить від того, що дівчата і хлопці «складались» і влаштовували спільну забаву з вечерею, музикою і танцями.

Завдання дівчат було приготувати вечерю, а для цього вони зносили до паніматки хто що мав: одна муки на вареники, інша сиру, ще інша масла — всього, чого треба.

Хлопці теж складалися, але вже не продуктами, а грішми. На ті гроші вони купували вина або горілки, а також солодощів для дівчат: цукерки, медяники, марципани. Крім того, хлопці ще наймали музикантів.

Інколи на складчини запрошувано хлопців з іншого села або з інших «кутків» того самого села. Але чужі дівчата не запрошувались ніколи. Запрошені хлопці брали участь у складчині як повноправні члени, і з ними поводились чемно, гостинно: відступали їм перші місця за столом, дбали, щоб їх добре почастувати, шанували як бажаних гостей.

Ось як згадує Марія Ткачук різдвяну складчину на Слобожанщині ще в часи свого дівування — років з пів сотні тому:

«Наступили Різдвяні святки. На третій день дівчата ще з обіду зібралися до паніматки, де сходились вечорниці, і — хто тісто місить на горішки та вареники, хто качає, хто в печі розпалює, а хто побіг до крамниці за різними приправами. Коли вже все готове було, прийшли хлопці і принесли з собою горілки. Щось вони між собою пошепталися, і один побіг. За якийсь час приходить і приводить музикантів.

Музиканти ввійшли до хати, привіталися, посідали на лавці та й питаються: «Що ж вам заграти?» — «Грайте нам козачка!» — кажуть хлопці.

Музиканти заграли. Грали добре, хоч було їх тільки троє: скрипка, бубон і дудка. Музиканти грали, а хлопці пішли танцювати. Перетанцювали хлопці та й посідали збоку. Тоді ми, дівчата, попросили: «Заграйте нам метелицю». Вони і нам заграли, ми перетанцювали, а тоді хлопці кажуть: «А тепер, дядьки, заграйте нам «общої!» Музиканти заграли «польку у два боки, і всі ми разом — і дівчата, і хлопці — пішли танцювати. І так танцювали аж до вечора.

Увечорі, як світло засвітили, посідали за стіл Кожна дівка сіла з своїм парубком. Не сідали за стіл тільки старша дівка — отаманша і старший парубок — отаман.

Отаман взяв пляшку і чарку в руки, а отаманша — тарілку з горішками1. Першу чарку отаман підніс хазяїнові хати, а отаманша йому ж — жменю горішків. Друга чарка — паніматці, потім — музикантам...

Коли вже всіх почастували, то поставили пляшку з горілкою на стіл і подали вечерю: вареники, кури смажені... та я вже й позабувала, то там ще було, Горілки випили тільки по дві чарки, щоб кожний пару мав. Більше не пили, щоб не повпиватися. На закуску дівчата частували хлопців «вареною»2, а хлопці дівчат — цукерками.

Як все поїли і попили, старша дівка каже: «Не гнівайтесь, люди добрі, якщо комусь недогода була, бо чим хата багата, тим і рада!» Всі вийшли з-за столу, подякували старшій дівці за вечерю, а старшому парубкові за горілку і пішли в клуню. А в клуні музиканти ще трохи пограли, ми потанцювали та й розійшлися — хто куди знав.

— А чого ж ви всі пішли в клуню танцювати?

— Бо в хаті було тісно, а на дворі сніг ішов!»

- - - - - - -

1 Горішками на Слобожанщині називають солодке печиво, щось на зразок медяників.

2 «Варену» варили з цукру, розведеного теплою водою з перцем.


Повернутися до змісту: Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Етнографічні нариси. Зима.

Українські легенди






[ нагору ]

Copyright © 2013 - 2017 - Українські легенди - www.ukrlegenda.org