Обливання водою
З книги: Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Весна.
Великодній понеділок називається ще «обливаним понеділком», бо в цей день, за стародавнім звичаєм, хлопці обливають дівчат водою або — це вже нова мода — парфумами.
«На другий день свят обливають один одного холодною водою».
«В Галичині, в перший понеділок Великодніх свят хлопці ходять до дівчат і обливають їх пахучою водою — в містах або чистою джерельною — в селах ...» 2
«У цей же день парубки, зустрівшися з дівчатами, обливають їх водою; за це дівчата дарують їм крашанки» 3.
На Поділлі звичай обливати дівчат водою або парфумами у Великодній понеділок зберігся й досі. В кожному разі до останньої війни цей звичай можна було спостерігати майже в усіх селах Вінничини, Кам’янеччини та в Галичині.
На Гуцульщині «дівки того дня дають леґіням (парубкам) галунки (крашанки) і писанки. Не дає сама, а ховає за пазуху, а леґінь відбирає від неї, звівши уперед з нею легку боротьбу. Діставши врешті, веде дівку до води, обіллє водою, буває, що й скупає цілу» 4.
Обливати когось або самого себе водою на Великодньому тижні — це стародавній звичай, що стоїть у зв’язку з весняним очищенням водою. Цей звичай існує або донедавна існував і в інших європейських народів. Так, серби у Великодню суботу обливають водою будинки, в яких живуть, вірячи, що цим вони виганяють «нечисту силу». А в першу п’ятницю після Великодніх свят вони обмиваються «омахом» — водою з-під млинового колеса; при цьому вони ще кладуть у воду великоднє яйце і зілля–«милодух» або взагалі квіти. У Боснії в цей день купаються в джерельній воді 11.
Чеські дівчата на Великодньому тижні мають звичай «chodit na kupani» і співати спеціальних пісень, в яких уособлена «Velkonoc» обмиває водою свої руки і ноги. Чешки співають:
Smrtonočko, Velkonočko,
Kde’s tak dlouho byla?
— U studanky, u studanky,
ruce, nohy myla.
У Польщі — так само, як і в Україні — в понеділок на Великдень хлопці обливають дівчат водою або парфумами.
У німців існує повір’я, що коли у Великодню неділю мовчки зачерпнути води з струмка (за течією), то така вода набирає цілющої сили. І взагалі німці вважають, що для здоров’я добре облити себе чи когось іншого водою, набраною о 12-тій годині ночі проти Великодня. Так само цілющі властивості німці приписували в XV і XVI століттях «майським» купанням 12.
Був подібний звичай і в стародавніх римлян. На камені Неаполітанського музею, під «майським календарем» зазначено: «Lustratio ad flumen» (очищення текучою водою) 13.
Цілком імовірно, що звичай обливатися водою, та ще й біля річки, як у гуцулів, з метою «очищення» прийшов до нас із стародавнього Риму через західньоевропейські країни. Очевидно, цей звичай трактувався — і у нас, і на Заході — як поганський. Доказом цього, як і в багатьох інших випадках, є протести з боку християнської церкви. Так, один з пунктів Познанського собору 1420 року забороняє на Великодньому тижні обливати водою чи обливатися 14.
У наказі «Правительственного сената» від 17 квітня 1721 року забороняється обливати водою в день Великодня тих людей, які не були присутні на заутрені 15.
Серед українських народніх звичаїв, як і серед звичаїв інших європейських народів, відоме ще одне обливання або кидання у воду людей в одежі чи то символічних речей — з метою накликати дощ під час літньої спеки. Докладно ми пишемо про цей звичай в іншій частині цієї праці 21.
- - - - - - -
2 Терещенко, VI, стор. 104, 111.
3 Село Красносілка, Старокостян. пов. і Проскурів-ський повіт, Чуб., III, стор. 24.
4 Зелениця в Надвірнянщині, М. Груш., І, стор. 177.
11 Лилек, 265-266. За Ан., 263.
12 Grimm, D. М., 1808 і Lemke, Volksth. in Ostpr., I, 14-16.
13 Ан., І, стор. 263.
14 Аничков, І, стор. 210.
15 Сахаров, II, стор. 175.
21 Див. «Літо».
Повернутися до змісту: Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Етнографічні нариси. Весна.
[ нагору ]