Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org

В Україні: Wed, 20 Sep 2017, 01:42
Збірка "Савур-могила"
Звичаї нашого народу
Народна творчість
Галерея зображень
Альманах "Свічадо"
www.ukrlegenda.org

www.ukrlegenda.org



Электронный магазин "Nature’s Sunshine Products" - Украина. Доставка продукции "NSP" почтой по Украине



Українські легендиЗачіска волосся у жінок

З книги: Олекса Воропай. Український народній одяг.

У протилежність до дівчат, жінки в Україні завжди ходили з покритою головою. На другий же день після весілля жінці покривали голову з відповідною обрядовістю і вже після того «ходити простоволосою» або «світити волоссям» колись вважалося непристойністю.

Хведір Вовк пише, що під час його антропологічних дослідів в Україні він ніколи не натрапляв на труднощі, якщо просив якусь жінку, наприклад, оголити коліно, але коли він казав скинути очіпок, то майже завжди чув обурення і протести; тільки завдяки втручанню місцевого священика справа часом полагоджувалась позитивно1.

В грамоті князя Ярослава Володимировича за рік 1195-й записано, що накладається пеня на того, хто зірве з жінки «повой». Саме тому, що волосся заміжньої жінки повинно бути завжди закрите, жінки в Україні не мали колись ніяких особливих зачісок. Вони звичайно закручували волосся у вузол і накривали голову очіпком.

На Київщині, Полтавщині та частково на Поділлі заміжні жінки, незаплітаючи кіс, ділили волосся на дві рівні частини, а потім, скрутивши кожну з них, як джгут, намотували на луб’яне кільце, що називалося кибалкою. Зверху кибалки надягали очіпок, що був в основі вужчий, а верхня частина його була розширена. Це, мабуть, і дало причину шведові Вейге писати в своїх спогадах про щось «цілком плоске, як тарілка» на головах українських жінок2.

На Херсонщині та на всьому півдні України ще й тепер жінки закручують своє волосся «корзою» — високим кільцем, або горбком на задній частині тім’я над потилицею. Корза пришпилюється шпильками, після чого вся голова покривається хусткою. На західній Волині після весілля молоді жінки ще два тижні ходять з розпущеним волоссям і непокритою головою. Після двох тижнів волосся підрізується, накривається наміткою і вже ніхто ніколи зі сторонніх людей не побачить жінки простоволосою.

В Галичині волосся заміжні жінки підрізають «по вуха», надягають очіпок, а поверх очіпка вив’язуються хусткою.

Стародавній звичай стинати волосся дівчини перед шлюбом ще й досі зберігається у гуцулів. Робиться це так: косу «молодої» прив’язують кінцем до дерев’яного кілочка, що спеціяльно для цього вбитий в стіну. Молодий з одного маху відрубує кінець коси своїм гострим топірцем. У бойків, а частково і в лемків жінки ховають все волосся під «чіпець», залишаючи перед вухами два довгі пасма волосся.

Суворий старослов’янський звичай, що забороняв заміжнім жінкам ходити без голов’яного вкриття, в переважній більшості населення України вже належить до історії. Наші жінки вже не дотримуються цього звичаю і це дуже добре, бо ходити з відкритою головою зручніше і здоровше. Крім того, плекання довгих кіс надає жінкам кращого вигляду.

- - - - - - -

1 - Вовк Хв.: .Студії...», стор. 127.

2 - Сочинський, В.: Чужинці про Україну». Доба Мазепи. Стор. 127




Повернутися до змісту: Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Український народній одяг.

Українські легенди






[ нагору ]

Copyright © 2013 - 2017 - Українські легенди - www.ukrlegenda.org