Ходаки і постоли - Чоловіче взуття

З книги: Олекса Воропай. Український народній одяг.

Крім чобіт, в Україні так само, як і в інших слов’янських народів, з давен-давна було відоме шкіряне взуття, що складається лише з підошви, краї якої загнуті догори і стягнені на підбитті ноги ликом, мотузком або ремінцем. Такий рід взуття ще й тепер зберігся в мешканців українських Карпат, а також у південних слов’ян на Балканах. Наші гірські мешканці це взуття називають морщенцями або ходаками. Про ходаки згадується в гуцульських співанках:

Я походив, поблукав коло мої кучі
І в червоних ходаках погубив онучі.

Крім цих назв, в Україні для цього роду взуття існує й турецький термін "постоли", що поширився, здається, лише за козацьких часів. Про постоли згадується в жартівливій пісні:

Розгубив я постоли, розгубив онучі,
І неслави я набрався, від дівчат ідучи

В лісових місцевостях є "личаки", що плетуться з лика, яке звичайно дереться з липової кори. На українському Поліссі та в Білорусі личаки збереглися ще й досі: часом вони називаються "лапті" і є символом бідности. Приповідка: "Гулі не одного в лапті взули".

Повернутися до змісту: Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Український народній одяг.

[ нагору ]