Ходаки і постоли - Чоловіче взуття
З книги: Олекса Воропай. Український народній одяг.
Крім чобіт, в Україні так само, як і в інших слов’янських народів, з давен-давна було відоме шкіряне взуття, що складається лише з підошви, краї якої загнуті догори і стягнені на підбитті ноги ликом, мотузком або ремінцем. Такий рід взуття ще й тепер зберігся в мешканців українських Карпат, а також у південних слов’ян на Балканах. Наші гірські мешканці це взуття називають морщенцями або ходаками. Про ходаки згадується в гуцульських співанках:
Я походив, поблукав коло мої кучі
І в червоних ходаках погубив онучі.
Крім цих назв, в Україні для цього роду взуття існує й турецький термін "постоли", що поширився, здається, лише за козацьких часів. Про постоли згадується в жартівливій пісні:
Розгубив я постоли, розгубив онучі,
І неслави я набрався, від дівчат ідучи
В лісових місцевостях є "личаки", що плетуться з лика, яке звичайно дереться з
липової кори. На українському Поліссі та в Білорусі личаки збереглися ще й досі:
часом вони називаються "лапті" і є символом бідности. Приповідка: "Гулі не одного
в лапті взули".
Повернутися до змісту:
Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Український народній одяг.
[ нагору ]