Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org

В Україні: Tue, 27 Jun 2017, 08:14
Збірка "Савур-могила"
Звичаї нашого народу
Народна творчість
Галерея зображень
Альманах "Свічадо"
www.ukrlegenda.org

www.ukrlegenda.org



Электронный магазин "Nature’s Sunshine Products" - Украина. Доставка продукции "NSP" почтой по Украине



Українські легендиВислови про сраку

Читайте також:

Народні вислови про сраку (16+ :)

Містить не зовсім нормативну лексику

Київська журналістка Настя Мельниченко вже не один рік збирає давні українські народні вислови, в яких присутнє слово "срака". Каже, інтерес до обсценної лексики на цю тематику в ній пробудила бабуся Ніна Данилівна Стеценко, яка частенько приправляла свою мову такими словами.

Наводимо тут деякі з її записів народних висловів. Також тут додано деякі вислови з інших джерел. Надсилайте свої знахідки також!

Гарна

Гарна, як срака навиворіт

Така файна, як штири сраці за корчом!

Коло сраки всі присмаки (про гарних жінок)

Ситий коник попердує, а худий ані бздне, котрий мене хлопець схоче, той і візьме.

Як є цицьки, а нема сраки, то до сраки ті цицьки

Жінка без сраки, як село без церкви

Жінка без сраки, як село без собаки

Жінка без сраки, як двір без собаки

Баба без сраки, як москаль без розуму!

Срака-дошка три горошка.

Сраката дівка, як ніжна квітка

* * *

Прокльони

Поцілуй мою собаку в сраку (пішов до дупи)

"Щоб ви срали палицями!" - такий собі побутовий прокльон, наприклад, якщо кури десь нагадять.

"Щоб ти маленьким всрався"

"Щоб ти всрався і води гарячої не було!"

Щоб тя гівно доганяло (щоб не було тобі спокою)

Ах ти москаль в сраку граний!

"А насрав би його батьку"

Мій дід казав, коли щось не виходило: "Насеру твоїй матері"

* * *

Погана робота

В сраку годне

"Правильно собака сере, але неправильно ложить" - про неякісну роботу.

Срав пес (себто, ніц не вийде)

Срав пес через овес - (будь-як, неякісно зроблена робота. Бродівщина, Львівськоі області)

"Рибаки ловили рибу, а поймали рака. Цілий день дивилися, де у рака срака" - не професійне виконання роботи, халтура

"Сракою по печі" - нічого не вийде

Наловили б рибалки, якби не срака русалки (зі Слобожанщини)

Сралі-мазгалі з дупи реверенди виробляли

"Срала, мазала, ліпила - не хватило кізяків".

Срала - мазала, плакала-розказувала: не хватило глини! (Дніпропетровщина, 30ті рр ХХ ст.))

"Срала, мазала і ногою розтирала".

Срала-мазала, сцяла- підводила

"Срала, мазала в пічку лазила." - (з Миколаївскьої області)

"Срала, мазала, глини не хватило"

"Видно Гапу, що пекла папу (хліб) і срака у тісті" - бардак, не якісно зроблена робота

"Як з гівна пуля" - про щось не надто придатне.

Зліпити кулю з гівна.

Срав, а не гнав (про невдале самогоноваріння).

Кришку зірвало і хату засрало (про невдале самогоноваріння).

Вари, срако, борщ, а я піду на солдатів дивиться (коли щось неякісно роблено)

Вари, срако, обідати, а я піду на москалів дивитися...

Ти вари, срако, борщ, а я йду на москалів дивиться!

"Сери-мели-їж", - це про невдалу імітацію бурхливої діяльності.

Колотить гімно в ступі (про людину, дії якої затягнуті і нелогічні)

"Як із сраки серпа тягне" - повільно щось робить.

"До сраки така срака", - кажуть на житомирщині, якщо мова йде про невигідну справу.

Без праці не буде нічого в сраці!

Від важкої праці геморой у сраці.

"Руки за сраку і все коло сраки!"

Кишки висру, але свою роботу завершу.

* * *

Порівняння

Їсти - не срати, можна почекати.

"Від голоду ще ніхто не встрався", або іншими словами "їсти не срати - можна почекати" (Львівщина).

Як не гівно, то засрана тріска

Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать (не шкода зовсім)

Воно тобі так треба, як до сраки карі очі! (не до місця)

Він такий, що я з ним на одному полі срать не сіла б

Як голодному срать

Як у борщ срать (про недоречність)

Що дивишся на мене, як срака за корча?

Пішов, як за море срати (коли довго когось немає)

Сидить, як срака в гостях (тихо)

Як горобцеве коліно (про дуже маленьку).

Блідий, як срака

"Лице спухло, як срака"

"Ото мордяка, як в трьох китайців срака"

"Чого крутишся, як гімно в ополонці?"

"Сиджу, як сливка в сраці" - про безвихідь.

"Темно, як у негра в сраці"

"Борщ без мнєса - то зупа, хлоп без вусів - то дупа."

Самотній, як палець в сраці

Як півсраки з-за куща (кажуть, коли щось погано видно чи зле виглядає)

"Такий добрий, хоч до сраки прикладай" - переосмислення приказки про "до рани прикладай".

"Як до дупи дверцята" - Коли щось абсолютно непридатне до використання або не виконує потрібної функції.

"До сраки дверці"

Пасує, як сраці фіранки

"А там того шумовиння, як на сраці ластовиння" - про інформацію, яку не можна перевірити. З Холмщини.

Трясеться, як жuд над гiвном

"Срака не шклянка, не трісне" - це означало, що зараз хтось заробить по дупі

"Рот не срака - хай балака"

"З поля вітер - зі сраки гості" - про непроханих гостей.

Оце так срака, як труба. А з під тебе що, миші носять?

Нічим срати, то ликами!

"Шукати в сраці шкварка" - доколупуватися до чогось, придиратися.

"Не бачила срака віхтя"

"Шукати в сраці меду" - забагати собі чогось дорогого в скрутних обставинах.

"Не шукай в сраці огірків!"

І не в муку пердіти!

* * *

Родина

Третє ребро від сраки - про дуууже далекого родича.

"Мій дід твоїй бабці, тай носив гімно в шапці" - про далекі родинні зв’язки

"Наші діти краще серуть" - це коли вихваляються дітьми, типові мамські розмови, хто раніше сів на горщик, а хто перший почав ходити тощо.

Коханий - сім разів у сраку пропханий

* * *

Не потрібно

До сраки тії маки

То до сраки така срака, що не сере, тільки пердить?

Та до сраки така срака, що пердить i не смердить?

Що за срака, яка пердить, а не смердить?

"До сраки присмаки" - не потрібно

"До сраки з варешкою - мід вибирати" (на недоречне)

* * *

Загадки

Стоїть півень над кручею, заткнув сраку онучою - Димар, комень.

На пузі дорога, між ногами тривога, а в сраці свадьба - Прядка.

Посеред хати калюжа, лежить мила недужа. Як заграють музики і на сраці танцює.

Срака їде, ноги йдуть - ноги сраку підвезуть (про велосипед)

"Маленьке, руденьке, а всякого пана з воза зсадить" - гімно. (загадка з Хмельниччини)

"Теля в сраці, а баба довбнею маха" - коли хтось розводить паніку наперед. (загадка з Хмельниччини)

Віршики

Тосі, тосі,
Свині в горосі,
Поросятка в мачку,
Витріщили срачку!

Дитяча примовка: Ку-ку! - (дорослий каже) Насери собі в рукУ! (прадід казав)

Є навіть пісня про сраку. Такі сороміцькі дражливі пісні виконували на Купала:

"Летить сова, летить сова кругом села,
ручки-ножки підкорчила,
хлопцям сраку вистерчила.
А ви, хлопці, а ви, хлопці, не дивуйте,
сову в сраку поцілуйте".

Кусник сраки з-за корча! - про худу, нездалу дівку
срака-мотка - забила дика! - нісенітниця
Сраці легше! - "співчуття"
Пропав, як гімно в слоту! - зник безслідно

Срала баба, срала,
Трави ся тримала,
Трава ся урвала -
Баба в гімно впала! (коломийка) То бойківське з Турківщини

"Чорна срака у попа,
А в попаді біла,
Бо не робіть діла (Бо сметану їла)".

* * *

Про погані людські риси

"Не мав вовк чим срати, то - ликом..." - коли не було чим похвалитися

"Хотів перднути, тай всрався" - тобто обіцяв та не зробив

Згадав, як срати сідав, а як надувся, то й забувся

"Хазяйка на всю сраку" - про хазяйку, що полюбляє вихвалятися

"В жопі вітер, в сраці дим" - про несерйозну особу

Бігала по двору свиня, зарікалася не їсти гімна (про хвастливих)

Закипiло гiвно в срацi! - про нетерплячих

Загорілись в сраці гівна - про нетерплячих

"Срав, пердів, з гори летів і ще хотів...", - це про нестримність.

Срака горіла, маку не їла

"Срака горіла маку не їла нема!" (якщо хочеться чогось і швидко)

"Їхав, срав, балакав" - що попало

"Дай сраці сіна" (заспокійся)

Який ти в чорта лицар, як голою сракою їжака не вб’єш?

То не штука - вбити крука, але голою сракою їжака.

"Налякав їжака голою сракою" (не боюсь)

Моя бабця казала про ліниву людину: "Танцював би Гарасим би хто сраку заносив."

Танцювала, дрипотіла, поки срати не схотіла

"Танцювала, гупотіла, з сраки курява летіла".

Танцювала , гупотіла поки срати не схотіла.

"Насрав мамі, що здибались" - попередня фраза співрозмовника була абсолютно неочікуваною, непотрібною і недоречою

"Всери його і об тин витри!" (тобто - по цимбалах він)) - дніпропетровщина, тридцяті роки ХХ століття)

"Сон мара, а срака бариня" - це про тих, що у під час сну портять повітря.

"Срав би і їв" - про жадібних людей

"Гімна на лопаті тобі!" - це коли хтось чогось надмірного вимагає

"А гімна мерзлого не хочеш?" - про забаганки.

"Гімна з-під старої жuдівки не хочеш?" (Тернопільщина)

* * *

Взагалі :)

Всраться і не жить! (подив)

От сральня! (коли бере досада)

Як не срачка, то пердячка

Як не срачка, то болячка

"У нашої доці як не в сраці то в оці" - про хворобливих

В сраці був, гімно видів (коли людина говорить про те, про що не має поняття)

Сери-перди-грійся (коли щось не зроблено вчасно, а тепер хапаються, щоб швидше)

Не хочеш срать - не мучай сраку

Голою сракою по рапатій дошці (значить, ніколи)

Як єсть, то й дупі честь, а як скупо, терпи, дупо

Хитра срака пердить тихо, а смердить - на все село (про бабів-пліткарок)

Не плети гівно дівці в коси (не наговорюй на чесну дівчину)

Всрись - а покорись

Всеруся, а не покорюся!

"Всрамся - неподамся"

Всрайся, та не дайся (так бабці на Львівщині вчили внучок боронити дівочу честь.

Хто всрався? - Невістка!

Одною сракою на двох стільцях не всидиш

"Сери, перди, грійся - нікого не бійся"

"Стоїть півень над кручею, заткнув сраку онучею" (мабуть це про мрійливість))

"Як не срака, то дошка" )))) тобто якщо є одна проблема то за нею слідом і інша появляється

"Як чорна собачка, то біла срачка. А як біла собачка, то чорна срачка" - просто приказка-забавлянка

Срака собача (Полтавщина)

Навчи сраку пердіти...

"А мені? - Дві гімні!"

В сраці парасоля в дощ

"Срака до сраки, хто дальше цибне"

Моя прабабця жила в селі Старосинявського р-ну Хмельницької області, але була переселенкою з Польщі (Мазури). Від неї знаю такі :
"Глова болі - в дупє льжи" (жартівливо) (типу, досить симулювати чи лінуватися, до роботи ставай).
Або " Як з козі дупи тромба" - про нереальні чи неякісні речі.
Ще казала "гувно псє" - про непотрібне.
Ну і найцінніше. Коли людина робила щось дурне, нерозумне, то вона казала :"Як тут нема (прикладала вказівний палець до скроні), то там (показувала на дупу) не дістанеш".

"Рвати на сраці кучері" -- сильно побиватися за чимось

"Насрати бабці в капці" -- зробити щось несподіване і недоречне

Нагадай козі про смерть, вона ходить пердь та пердь

"До сpaки сpaка, коли вона клоччя не жує."

До сраки така срака, яка сама сере (Поділля)

До дупи така дупа,ктура пердзі а нє смеддзі

"Чи до старості за ним сраку заносити?"

"Ага-а сраці сині очі!"

Мій батько каже: "міцне, як гімно втроє" - коли є сумніви у міцності чого-небудь

"Ото козаки - запхали в сраку язики"

"Жили, жили - порвалися в сраці жили"
(моя бабця)

Срав пес на овес, а кінь на ячмінь

Srali muhi, bendze vigsna.
Bede liepej trava rosla!

Срака-банька, Гриць, Паранька

"Допоможе, як сухій сраці попіл."

"Дожився, що попіл сиплеться з сраки."

"Срака об сраку, хто дальші відлитить."

ЩЕ ,НЕ ОДНІ ШТАНИ ВСЕРЕШ ,ПОКИ ВИРОСТЕШ !!!

"Сраку мити" - пліткувати

"Срав пес колючим дротом"

Такого розумного як ти - в сраці з залізними граблями не найдеш

Весільна приспівка з Київщини: "Приїхала сваха до свахи, притулила сраку до сраки - у котрої срака більша, тая сваха ліпша".

"Еге-геее, срако-ягодо!!!"

Гівно собаче (про щось погане).

Срака-мотика

Ще теля в сраці, а баба вже мотузку в’є.

Сіла срати серед хати, сіряком накрила. Подивіться, люди добрі: купу навалила.

До сраки така срака, що не хоче срати.

"А що, куме, не кажіть, та коло сраки нога грубша." - це про очевидність зауваження, чи факту.

"Вік прожив - як за драним тином висрався" - кеп просране життя (Черкаська область)

До нашого берега все пливе: як не гімно, то тріска!

"Смішно козі, що срака в грязі" - про сміх без причини. (Записала на Донеччині)

Зачесався, зализався, в білі порти вбрався, прийшов до дівчини - на порозі всрався

З Яготинського району під Києвом порівняння "Срака-кочерга" і приказка

"Сраку в жменю - і гайда" - Самбірський район, Львівщина.

"Сраку в жменю і поїхала"

"Дупу в купу, і гайда"

"Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав"

"Щоб срать не хотілося" - у відповідь на риторичне запитання :)

Джерело: http://gazeta.ua/

Читайте також:


Українські легенди






[ нагору ]

Copyright © 2013 - 2017 - Українські легенди - www.ukrlegenda.org