Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org

В Україні: Sun, 19 Nov 2017, 21:59
Збірка "Савур-могила"
Звичаї нашого народу
Народна творчість
Галерея зображень
Альманах "Свічадо"
www.ukrlegenda.org

www.ukrlegenda.org



Электронный магазин "Nature’s Sunshine Products" - Украина. Доставка продукции "NSP" почтой по Украине



Українські легендиКошовий Грицько Сагайдак

Про Грицька Сагайдака все було розказує Березолуцький, що жив у Покровському, а його батько був із запорожців,— служив колись хлопцем при кошовому.

Раз якось пішли запорожці по здобич та й заблудились, лишився один кошовий Сагайдак на всю Січ. Нема козаків, та й годі! Уже й ніч настала, уже й сонечко сходить.

Ото кошовий устав уранці та й каже:

— Е, хлопче, сьогодні якась буде потуга!

— Яка ж, батьку, потуга?

— А побачиш тоді! Заряджай-но рушниці та не забудь і пістолі!..

А в курені сотні дві, може, пістолів, та й курінь великий такий!

Позаряджав хлопець рушниці, наготував і пістолі. От кошовий начепив на себе вісім пістолів та й вийшов із куреня.

— Ну дивися ж, хлопче... Як буде яка халепа, подавай мені рушниці. Коли б ти встигав лишень, а я вже відіб’юся.

Не встиг кошовий вийти з куреня, коли глядь — а їх іде тьма-тьмуща, хмара хмарою! І все турки! Несуться, як скажені, а в тороках усе сириця. Не добігли скільки там сажень,— може, тридцять, а може, й двадцять, — а кошовий як вискочить та як крикне:

— Стій! Хто такії?.. Не підходь — переб’ю!

Вони й з’їхалися докупи. Вискочили два начальники в позументах і підходять до кошового.

— Здрастуй, твая!

— Здрастуй, мій! А що скажете?

— Пропусти нас, спасибі тобі, на Самар!

— Просим спершу в гості, а потім уже будемо балакать об ділові.

Прийшли вони, а ті, що за ними, стоять і ні з місця.

— А розстилай, хлопче, бурку! — каже кошовий. Хлопець розіслав. Вийняв кошовий вина, понаставляв усякої всячини.

— Сідайте!

Посідали вони, випили, закусили, побалакали.

— Ну, тепер їдьте! — каже кошовий.

Як посідали ті начальники на коней та як майнули! А за ними всі турки так і заклекотіли!

— Ну, слухай,— каже хлопцеві кошовий. — Буде плач, стогін великий, — ото наших вестимуть турки в полон.

Так днів через два женуть... І плач такий, що господи милостивий! Нав’язали сотень по п’ять, а може, й по тисячі кожний та й женуть. Дівчат і жінок так собі, на свободі, а чоловіків та парубків пов’язали сирицею та й женуть повз могилу Маріупольським шляхом. Догнали вже до кошового.

— І що, батьку, якби цих людей та визволити? — каже хлопець.

— Я,— каже Сагайдак,— на те й важив! Хоч і багато турків, та все ж будемо битись!..

І вибив усіх як є! Вибив, а його не взяли: він знаючий був. Його ні куля не брала, ні шабля не рубала. Він такий був, що із води виходив сухим, а з вогню — мокрим. Він знав усі броди і всі чаклунські засоби. Одним словом, він був знаючим чоловіком.

Одного разу цар запитав у нього:

— Де твоє військо?

— А де воно? — каже.— Народиться та й умре, а як умре,— знову народжується...

Оцей Сагайдак та Семен Палій були в запорожців найзначніші кошові. Як вони повмирали, то й Запорожжя вмерло.




Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Славні лицарі.

Українські легенди






[ нагору ]

Copyright © 2013 - 2017 - Українські легенди - www.ukrlegenda.org