Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org

В Україні: Sat, 04 Apr 2020, 17:40ми на фейсбукми на ютубі
Збірка "Савур-могила"
Звичаї нашого народу
Козаччина
Народна творчість
Галерея зображень
Альманах "Свічадо"
www.ukrlegenda.org

Наш канал на Youtube

Наш канал на Facebook







www.ukrlegenda.org

Українські легендиЯк дівка Христя була кошовим

Запорожці, як ті ченці, мало розбирали толку в жінках. Інший, було, і зостаріється, а баби й у вічі не побачить.

Раз запорожці дістали десь невеличку дівчинку і віддали кошовому.

— На,— кажуть, — тобі, батьку, цього хлопця та годуй. Назвали того «хлопця» Христином, та й ходить він у штанях. От виріс той Христин, а кошовий зостарівся і каже:

— Як помру я, хлопці, виберіть Христина за кошового. Він у вас буде розумний і добрий козак.

Умер кошовий, а запорожці й вибрали Христина за кошового. От новий кошовий взяв у прислужники молодого козака Гнатка і панує собі. Чи довго панував, чи ні — тільки не втаїлося шило в мішку.

Раз Гнатко підпив і давай докорять запорожцям:

— Які з вас, — каже, — лицарі, коли у вас баба за кошового править?..

Намотали собі козаки на вус і замовкли. Настала ніч. Всі обляглися спати, — вони й сунули до кошового. Почув Гнатко гомін, схопився й каже:

— Тепер, Христе, прощай!

Тікаючи з хати, один сап’ян узув, а другий не встиг; вискочив на коня і подався з Січі. Козаки — в хату... Ой лихо! Воно й справді баба!.. Кинули вони ту бабу та й пустились у погоню за Гнатком. Гнались день, гнались другий, гнались третій. Добігли до Гнаткового двору, а мати в вікно побачила погоню й каже:

— Тікай, синку, у світлицю, переодягнися та сідай прясти!.. Одяг Гнатко запаску, замотав вуса за вуха, накинув очіпок,

сів за гребінь і пряде. Козаки вскочили в хату, бачать: самісінькі баби. Кинулися шукати: і під піл, і на піч, і в комору, і на горище — нема Гнатка. Вони тоді повискакували на коней і подалися на Січ.

Запорожці вибрали собі нового кошового, а Христю відставили.

— Живи, — кажуть їй,— в городочку, не показуйся, бо піймають запорожці — підріжуть сорочку.

Давай та Христя тікати за Дністр до Гнатка, давай приспівувати козакам:

Я в Полтаві родилася, А в Інгулі зросла, А у Січі вінчалася, За Дністр заміж пішла...

Цебто вона глузує з козаків. Що в Інгулі зросла — це правда, бо в Інгулі була тоді Січ, а що в Січі вінчалася — то вже насмішка, в Січі нікого не вінчали, бо козаки жили, як ченці.




Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Ой, Січ - мати.


Українські легенди






[ нагору ]

Copyright © 2013 - 2020 - Українські легенди - www.ukrlegenda.org