Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org

В Україні: Mon, 25 Sep 2017, 03:45
Збірка "Савур-могила"
Звичаї нашого народу
Народна творчість
Галерея зображень
Альманах "Свічадо"
www.ukrlegenda.org

www.ukrlegenda.org



Электронный магазин "Nature’s Sunshine Products" - Украина. Доставка продукции "NSP" почтой по Украине



Українські легендиЛюбов дніпрянки

Давно-давно колись ув одному із наших наддніпрянських сіл,- може, в Розумівці, Бабурці чи Вознесенці, - жила дівчина по імені Марійка. Була вона дуже вродливою: з чорними бровами, білим личком, довгою косою. Багато хлопців сохли по ній, але красуні було байдуже. Нікого вона не любила.

Та от стали помічати люди, що Марійка з якихось пір засумувала. То вже було сміється, виспівує, жартує, а це притихла, спохмурніла й не говорить ні з ким. Ніхто не знав, що трапилося з дівчиною. А трапилося ось що...

Якось пішла Марійка до Дніпра, сіла в батьків човен та й попливла на Хортицю. Перепливла, зійшла на берег і почала рвати квіти на вінок. Аж раптом відчула, що на неї хтось дивиться. Підвела вона голову - коли неподалік стоїть молодий рибалка, та такий гарний, що й переказати не можна. Зустрілися молодята очима - і навіки полюбилися.

Марійка стояла, випустивши квіти із рук, і ждала. Може, хоч слово скаже чарівний незнайомець... Але він мовчав. А по якійсь хвилі підійшов до неї, нагнувся, підняв упущені квіти і, посміхаючись, віддав їх дівчині. І ніжно-ніжно подивився на неї, але знову промовчав... Отак вони того разу й розійшлися, не сказавши одне одному ні слова.

І стала Марійка після тієї зустрічі частенько навідуватись на острів, щоб побачити дивного рибалку. Але він чомусь більше не підходив до неї близько, а якщо й підходив зрідка, то все мовчав і ніяково опускав очі додолу.

Здогадалася бідна дівчина, що її коханий німий! Що їй робити?! Як допомогти любому?.. Як зробити так, щоб дізнатися, хто і звідки він, що хоче їй сказати? Лихо, та й годі!..

Аж одного разу Марійка, пливучи на Хортицю до свого милого, задумалася, засумувала і не помітила, що бистрина несе її човна на скелі. Отямилася тільки тоді, коли човен ударило об гострий камінь і він почав тонути. І тут де не взявся німий рибалка, підплив до дівчини, ухопив її і виніс, непритомну, на берег. А як опритомніла вона, розплющила очі, то побачила біля себе свого рятівника і посміхнулася. Він же так зрадів, що голосно-голосно скрикнув і заспівав пісню про кохання! Пропала його німота від щастя, від великої любові! Здавалося, що й скелі хортицькі співають від радості!

Отож недаром люди кажуть, що від люблячого ока й камінь оживає, і скелі можуть заспівати...


Повернутися до змісту: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Із прадавніх криниць.

Українські легенди






[ нагору ]

Copyright © 2013 - 2017 - Українські легенди - www.ukrlegenda.org